Дерево красне корінням, а людина-родом.

Мета: обговорити з учнями проблеми стосунків батьків і дітей, допомогти дітям зрозуміти, що родина є найвищою цінністю в житті дитини, про роль батьків у дитячому житті, вчити продовжувати сімейні традиції, розвивати почуття родинності, відповідальності за своїх батьків; навчати школярів шукати компроміс у спілкуванні з дорослими; розвивати вміння займати позицію і висловлюти свою думку, виховувати любов та повагу до своєї родини 
Обладнання: вислови, роздатковий матеріал, 
Музичне оформлення: фонограми до пісень « Зеленеє жито», « Росте черешня», « Смерекова хата», « Одна калина».

Підготовча робота: 
1. Дібрати вислови про родину. 
2. Створити папку: « Родинне дерево» 
3.Скласти розповідь про свою родину, 

І. Вступне слово вчителя. Оголошення теми години спілкування. 
Вчитель: Що таке «дерево роду»? (відповіді учнів) 
Так, це ваша родина. А тепер я прощу всіх глянути на цей малюнок /дерево без коріння/. Що ви бачите? /Дерево/. 
Так, сильне, могутнє дерево. Але в нього відтято коріння. А тепер скажіть, що станеться з деревом, коли його зрізати під корінь? /Воно зів’яне, всохне/. А чому всохне? Що дає дереву коріння? /Воду, силу землі/. Так, вірно, воду. Вода - це сік землі. "П’є моє коріння сік землі" - співають в пісні. І чим більшим є ваш рід, тим міцніше росте дерево і живить свої гілочки та листочки .Кожна людина завжди з великою любов’ю та душевним трепетом згадує те місце, де вона народилась, де минуло її дитинство. Те родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини, де живуть мама, тато, бабуся, дідусь, брати і сетри. І якщо скласти маленькі батьківщини кожного з нас, вийде велика держава – Україна. 
Учень 
Зацвітає калина, зеленіє ліщина, 
Степом котиться диво – трава. 
Це – моя Україна, це – моя Батьківщина, 
Що, як мама, як тато – одна.

Учень. 
З давніх – давен існувала така традиція: кожен повинен знати свій рід до сьомого коліна поіменно. З кожним членом роду були пов’язані цікаві історії, події, чим більше людина знала про свій рід, тим довше жила пам'ять про померлих родичів, тим більше берегли і підтримували живих. Тож у нас, українців, завжди існував дуже тісний зв'язок між поколіннями. 
Учень. 
Старші піклувалися про молодших, молодші допомагали старшим. Живі доглядали предків, вшановуючи їхню світлу пам'ять. А як ми сьогодні шануємо свої родовідні корені? Чи всі ми знаємо свій рід? Що знаємо про своїх предків? Про кожен рід живе серед людей добра чи недобра пам'ять. 
Митрополит Іларіон казав: «Сім’я – то домашня церква, на якій увесь світ стоїть, як на скелі своїй.»

ІІ. Хід години спілкування 
 Вправа «Моє родинне дерево» 
( супроводжується слайдами із сімейними фото) 
Вчитель: на сьогодні ви отримали завдання скласти та зобразити своє родинне дерево і прокоментувати свої схеми. Перевіримо результати вашої роботи. (заслухати розповіді про родинні дерева) 
Учень. 
Родина, рід… Які слова святі! 
Вони потрібні кожному в житті. 
Бо всі ми з вами гілочки на дереві, 
Що вже стоять віки. 
Це дерево – наш славний родовід. 
Це батько, мати, прадід твій і дід. 
Учень. 
Батьки і діти! Діти і батьки! 
Нерозділиме і довічне коло; 
Ми засіваємо житейське поле, 
І не на день майбутній – на віки! 
Між нас не ляжуть вирвами роки, 
Бо наша кров пульсує в нашій долі. 
Батьки і діти! Діти і батьки… 
Нам нічого ділить на спільнім полі. 
 Хвилинка мудрих думок 
- Як ви розумієте наступні вислови? 
• Лиш матір вміє жити, аби світитися, немов зоря (В. Стус) 
• Материнське щастя твориться дитиною. ( В. Сухомлинський) 
• Людина у своєму моральному розвитку стає такою, яка в неї мати.(В. Сухомлинський) 
• Від материнської мудрості йде духовна сила. 
• Батько і мати дали тобі життя і живуть для твого щастя. 
• Повага, шанування старших поколінь – закон нашого життя. 
• Доки батько живий, доки мати жива, щедро сонце сіяє, зеленіє трава.

Вчитель: В українській сім’ї головою родини, за традицією, був батько. Суворий, вимогливий, а його любов до дітей стримана, врівноважена. Недарма кажуть, що дитину треба любити так, щоб вона цього не знала. Батьків приклад, батькове слово завжди було законом. Батько має в сім’ї безперечний авторитет. Він уособлюється як захисник, годувальник. 
 Вправа «Мікрофон» 
(продовжить речення» 
Тато – це… 
(…звичайна людина, яка робить все можливе і неможливе, аби стати для своєї дитини Суперменом. 
. … джерело мудрих порад, хоч здебільшого вони не рятують становища. 
. … людина, яка все знає і вважає за краще уважно спостерігати, щоб вчасно підстрахувати тебе. 
… людина, яка має глибокі й зважені погляди на політику, спорт, захист навколишнього середовища. 
… людина, у якої є скриньки, коробки й інші сховиська, наповнені цінними речами і технічними пристроями, і всяким мотлохом.)

Вчитель: Мама… Це перше слово, яке вимовляє дитина і, мабуть, на всіх мовах світу це слово звучить однаково ніжно. У мами найдобріші та ласкаві руки, найніжніша посмішка та найдобріші очі, що світяться любов’ю. У мами чутливе серце – в ньому ніколи не згасне любов до своєї дитини. І скільки б не було тобі років, тобі завжди потрібна мама. І чим більша твоя любов до матері, тим радіснішим і світлішим стає твоє життя. «. Найкращі дні для наших матерів – це дні, коли щасливі їхні діти» 
 Вправа «Вільне письмо» 
(пригадати той день, коли ви зробили маму щасливою. Вправу виконують під звучання пісні «Чорнобривці») 
 Психолого – педагогічний практикум… (продовжити речення) 
1. Моя мама завжди хвилюється за … 
2. Коли моя мама говорить зі мною, то … 
3. У характері моєї мами мені подобається те, що …. 
4. Для своєї мами я завжди стараюсь … 
5. Я не хочу, щоб моя мама …. 
6. Перед своїми батьками я зобов’язаний (а) …

 Вправа «Історія для душі» 
Вчитель: Слово «мама» росте разом з нами тихо, як ростуть дерева, сходить сонце, розцвітає квітка, як тихо світить веселка і гладить дитину по голівці рідна рука. Це – мить, і це – вічність, бо мама завжди з нами, вона живе в нас. Важко усвідомити все те, що вміщує в себе це звичне і водночас дороге слово – мати. Бо матір – це означає мати все. Мама ніколи не вимагає від нас ніяких жертв, а сама жертвує заради нас усім: і сном, і відпочинком. 
Послухайте одну історію, а потім висловіть свою думку на почуте. 
Одного вечора, коли мама готувала вечерю, одинадцятирічний син прийшов до кухні з карткою в руках. 
З офіційним виглядом дитина подала картку мамі. Мама витерла об запаску руки і прочитала: 
- прибирання у кімнаті – 2грн. 
- догляд за сестричкою – 3грн. 
- отримання відмінних оцінок – 5грн. 
Мати зворушено подивилась синові у вічі. Потім взяла ручку і написала: 
- за те, що носила тебе під серцем 9 місяців – 0грн. 
- за ночі, проведені коло твого ліжечка, коли ти хворів – 0грн. 
- за те, що втирала твої сльози – 0грн. 
- за те, що всього тебе навчала – 0грн. 
- за всі обіди, сніданки, канапки до школи – 0грн. 
- за все, що даю тобі щоднини – 0грн. 
Мати віддала картку синові. Він подивився і написав «Сплачено» і зі сльозами кинувся до матері на шию.

 Вправа «Займи позицію» 
Вчитель: Послухайте ще одну історію і висловіть власну думку по такому питанню: Чи завжди ми справедливі до своїх батьків і за що ми їх любимо?

- Поглянь, мамо, - вигукнула Марта 
- Зараз, зараз! – автоматично відмовила знервована жінка маючи купу справ, що ще очікували на неї вдома. Потім була вечеря, купання, телефонні розмови. Прийшов час вкладатися спати. 
- Марто, вже час йти в ліжечко! Мама падала від утоми, та цілуючи донечку, помолилася разом з нею. Поправила ковдру. 
- Мамусю, я забула тобі дати одну річ! 
- Даси вранці! 
- Але вранці в тебе знову не буде часу! 
-Знайду час, не хвилюйся. Добраніч Мама зачинила двері, але не могла забути сумних очей дитини. Тихенько повернулась у кімнату. Обережно розтулила долоньку. Висипались шматки: дівчинка подерла велике червоне серце. 
Жінка спробувала скласти пошматований листок паперу. Марта написала: 
Чому я люблю свою маму

Вчитель: Бабуся і дідусь… ви для них удвоє дорожчі, бо ви дитина їхніх дітей. Скільки знають цікавинок, так багато пам'ятають i вміють, охоче розповідають, діляться своїм життєвим досвідом, радіють онукам i готові все для них зробити. Учень 
Свою бабусю знаю 
Я з давніх, давніх пip, 
Її обличчя любе, 
Її ласкавий зip. 
Замислиться бабуся, 
Зажуриться на мить, 
I знов, дивись, сміється, 
Ласкаво гомонить. 
Та над усе на світі 
Сподобались мені ласкаві руки — 
Умиті та міцні. 
Оцим рукам хорошим 
Робота не важка, 
Бо шиє, варить, пише 
Бабусина рука. 
Буває, щось як зробить — 
Ви скажете: краса! 
Вона робить yміє ну просто чудеса! 
 Вправа «Скажу відверто…» 
- Як ви шануєте свої бабусь і дідусів і чим їм допомагаєте? 
 Вправа «Постав себе на місце іншого» 
Вчитель: Ви зараз в такому віці, коли здається, що батьки оточують вас надмірною увагою. Вони звикли вважати вас маленькими, постійно повчають, контролюють: «Піднімай¬ся, спізнишся до школи... Лягай раніше, а то проспиш... Сі¬дай за уроки... Не затримуйся після школи...». Вони радять, із ким дружити, що вдягати, яку музику слухати, стежать за кожним вашим кроком. 
«Ну чому вони постійно втручаються у моє життя?». Мабуть, ця думка останнім часом тривожить багатьох із вас. Ви сердитесь, ображаєтесь, наполягаєте на своєму, а вони, відповідно, посилюють контроль, заборони стають іще жорсткішими, і ваші суперечки дедалі частіше закін¬чуються сварками. Спробуйте подивитися на себе очима батьків. 
- Як ви га¬даєте, чому вони до вас прискіпуються? 
- Хто перший йде на примирення? 
- Що вас більше влаштовує: сварки чи добрі стосунки в родині? 
 Творче завдання «Мирна угода». 
(Учитель роздає учням аркуші паперу і просить поділити їх однією лінією навпіл. Ліву частину називають «Вирішую сам», а праву — «Вирішуємо разом». 
Потім у кожній частині учні записують у стовпчик кіль¬ка справ, які вони вважають особистими або такими, які мають вирішувати разом з батьками.)

Вирішую сам 
Вирішуємо разом

З ким товаришувати; 
як одягатися, коли йду гуляти; 
в якому гуртку чи сек¬ції займатися. 
Яка найпізніша година повернення додому; 
коли сідати за уроки; 
на що витрачати ки¬шенькові гроші; 
які факультативи відві¬дувати в школі; 
як слідкувати за здоров'ям.

Не хвилюйтесь, якщо в лівій частині спочатку буде за¬мало рядків. Коли батьки побачать, що ви успішно вико¬нуєте записане праворуч, дотримуючись домовленості, вони не заперечуватимуть проти перенесення цих справ у розряд «Вирішую сам».

Вчитель: Шанувати своїх батьків – це один з найсвятіших обов’язків людини. Шевченко писав: 
І чужому научайтесь і свого не цурайтесь, 
Бо хто матір забуває, того Бог карає, 
Шанувати – це значить любити їх, бути вдячними, турбуватися про них, допомагати в усьому. 
 Вправа «Корисні поради» 
(читають ланцюжком) 
 На піклування і любов батьків відповідай чемністю і чуйним ставленням до них . 
 Не завдавай своїм близьким неприємностей, не ображай словами, вчинками. 
 Будь чуйним з усіма членами родини, бажай «доброго ранку», «на добраніч», вітай зі святами, роби послуги. 
 Підтримуй порядок та чистоту в домі. 
 Пам’ятай: запізнення з уроків, з прогулянки – це зайві хвилювання для рідних, обман – страшна образа. 
 Допомагай батькам по господарству. 
 Сам стеж за своїм одягом, зовнішністю. 
 Будь завжди стриманим у виявленні своїх почуттів, настроїв. 
 Будь терплячим до недолітків, до вад своїх близьких. 
 Раціонально використовуйте своє дозвілля. 
 Завжди зважай на думку батьків, старших. 
 Зміцнюй своє здоров’я, загартовуй себе. 
 Будь добрим сином чи донькою.

ІІІ. Підсумок години спілкування 
Вчитель: Майже три з половиною тисячі років тому на кам’яних таблицях, які отримав пророк Мойсей на горі Сінай, були вирізьблені слова: « шануй батька свого і матір свою, щоб добре тобі було та щоб довголітнім ти був на землі». 
Запам’ятайте, діти, і понесіть через усе життя своє цю святу заповідь, яка передається із роду в рід. Нехай горить вона на вашому шляху яскравим вогником, остерігаючи від байдужості та безсердечності: 
Пам’ятай! У тебе – єдина в світі мати; у тебе – єдиний в світі батько; 
Серце батьків завжди вражають невдячність, байдужість дітей. 
Пам’ятай! Як ти шануватимеш своїх батьків – так твої діти шануватимуть тебе. 
Пам’ятай! Твоє недобре слово – подряпина на ніжній душі батьків. 
Пам’ятай! Обов’язок дітей: платити батькам за їх піклування любов’ю і відданістю. 
Не роби старість батька й матері бідною. 
Пам’ятай! Забута могила батьків – твоя бездушність і байдужість. 
Пам’ятай! Про старість треба говорити тільки з повагою. 
Не можна залишати рідну старшу людину одинокою. 
Пам’ятай! Шануй батька свого і матір свою, щоб добре тоді було та щоб довголітнім ти був на землі!!!

Учень: 
Коли зміцніють крила, щоб літати, 
Не забувай про рідних маму й тата. 
Та встигнеш добре слово їм сказати, 
Допоки ти живеш у рідній хаті. 
Учень: 
Приїжджайте частіше додому, 
Щоб не мучив вас сором потому. 
Не привозьте ні грошей, ні слави, 
Будьте з рідними рідні, ласкаві. 
Учень: 
Зачерпніть води із джерельця, 
Прихиліться серцем до серця. 
Розцілуйте батьківську сивину, 
Бо не вічні ні батько, ні мати, 
Часом можете їх не застати, 
Щоб не мучила совість потому, - 
Приїжджайте частіше додому….