Розробки уроків до модуля "Технологія вирощування рослин та догляд за ними". Варіативний модуль для 5-6 класу.

Тема 1.  Основи технології вирощування рослин (квітів) та догляду за ними

Урок 1.

Тема:  Квітникарство як частина декоративного садівництва. Однорічні, дворічні та багаторічні квіти. Поєднання квітів на присадибних ділянках, клумбах та в приміщеннях. Традиційні квіти, які прикрашають українські садиби.

Мета: навчальна: ознайомити учнів з поняттям “квітникарство”; із видами квітів; і з     видами традиційних квітів;

розвивальна: розвивати інтерес до садово–паркового мистецтва; формувати    знання про поєднання квітів на клумбах;

виховна: виховувати бережливе ставлення до природи, квіткових насаджень.

Тип уроку: формування нових знань.

Матеріали: ілюстрації з журналів, фотографії квітів.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Перевірка наявності учнів та готовності їх до уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

         1. Які ви знаєте квіти?

         2.  Чи можете ви назвати з перелічених квітів однорічні?

            Дворічні? Багаторічні?

         3. Які квіти ростуть на шкільному квітнику?

         4. Які квіти можна назвати  традиційними українськими квітами?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

IV. Повідомлення теми та мети уроку

Учитель записує тему на дошці та повідомляє очікувані результати:

-         знати основні поширені в нашій місцевості види квітів;

-         вміти поєднувати квіти на присадибних ділянках, клумбах.

V. Вивчення нового матеріалу

         Квітникарство  — галузь рослинництва, що займається селекцією і вирощуванням рослин з декоративними цілями: для зрізування букетів, створення оранжерей і зелених насаджень відкритого ґрунта, а також для прикрашання житлових і виробничих приміщень.

Квітникарство — один з напрямів декоративного садівництва. Воно має справу з вирощуванням рослин для прикрашання парків і скверів. Займатися квітникарством люди почали з глибокої древності.

Головною прикрасою будь-якого саду є квіти. Квіткові рослини різноманітні за своїми ознаками. Тому для них потрібні відповідні умови зовнішнього середовища. Квіткові рослини, які використовуються  для квітників, поділяються  такі основні групи: однорічні, дворічні та багаторічні. Ще розрізняють декоративні, духм’яні, виткі.

Квіти, які розвиваються за один рік називаються однорічними. Деякі з них мають короткий період розвитку, і їх зазвичай висівають кілька разів за літо. Більшість рослин цієї групи розмножуються насінням.

         До групи дворічників належать ті рослини, які цвітуть і дають насіння на наступний рік. Всі рослини розмножуються насінням.

         Багаторічні квіти на одному місці ростуть декілька років. Трав’янисті надземні частини рослини щорічно на зиму відмирають, а коріння залишаються живими і перезимовують. Навесні від них відростають нові рослини.

         Однорічні.  Серед однорічників найбільш поширеними є: петунія, волошка, космея, ешольція, жоржина мінлива, майори, чорнобривці, ротики садові, вербена, агератум, шавлія блискуча (сальвія), матіола.

Петунія. Рослини можуть бути як високі так і низькі, а також звисаючі з простими чи махровими квітами найрізноманітніших відтінків: білі, рожеві, червоні, сині та фіолетові, а також комбінованих кольорів. Розмножують петунію  в основному насінням. Насіння зберігає схожість до чотирьох років. Після посіву сходить через 7 – 9 днів. Можна висівати як в парник так і просто у відкритий грунт. Рослини масово цвітуть на сонячних відкритих місцях. Використовують для вирощування в балконних ящиках, вазонах, на клумбах.

Космея. Невибаглива рослини з перисто – розсіченим листям та яскравими суцвіттями. Відзначається рясним та тривалим цвітінням. Використовується в оформленні різноманітних квітників, клумб, а також прекрасна у зрізі.

Ешольція. Однорічна рослина з оригінальними великими квітами. Квіти мають дуже яскравий окрас. Цвіте рясно та довго. Чудова прикраса для бордюрів. Хоча рослина і однорічна, та якщо насіння достигає і висипається в грунт, то багато  перезимовує і сходить наступного року.

Майори. Рослини бувають високорослі з великими квітами і низькорослі з дрібними квітами. Цвітуть рясно та довго на сонячних захищених від вітру місцях. Можна висівати як в парник так і в відкритий грунт. Використовується для квітників, клумб, бордюрів.

Вербена. Ефектна декоративна рослина. Цвіте рясно, коли розростається, утворює суцільний килим. Використовується на клумбах та для озеленення балконів.

Чорнобривці. Рослини бувають високорослі та низькорослі, розлогі та прямостоячі. Особливу красу придають яскраві кольори,  та вишукані  суцвіття. Дуже добре витримують спеку. Цвіте від літа до перших приморозків. Незамінна культура для озеленення.

Ротики садові. Гарні однорічники: низькорослі, високорослі та ампельні. Мають дуже яскраве забарвлення квітів. Квітує довгий час. Широко використовується для клумб, рабаток, груп. Високорослі для зрізу.

Матіола. Цінують за велику кількість квіток, що мають стійкий п’янкий аромат увечері. Можна висівати декілька разів протягом літа. Рекомендується як доповнення до змішаних квітників, бордюрів, присадибних ділянок. Невибаглива до умов вирощування.

Шавлія блискуча. Гарні яскраві квіти чарівно виглядають на фоні листя, яке підкреслює чіткість забарвлення суцвіть. Незамінна рослина для клумб, квітників. Чудово поєднується з чорнобривцями.

Дворічні. Серед дворічників найчастіше використовуються братки, стокротки, гвоздика бородата, дзвоники.

Братки. Компактна ранньоквітуча рослина з великими квітами. Цвіте довго та рясно. Висівають в парник, а потім в грунт. Ідеальний сорт для великих і маленьких клумб, у садах, для контейнерів.

Стокротки. Розкішна рослина з невеликими квітами. Невибаглива, але потребує підживних грунтів. При частому поливі цвіте як на сонці, так і в напівтіні. Незамінний матеріал для весняного оформлення квітників.

Гвоздика бородата. Рослина відмінно підходить для професійного вирощування на зріз. Має надзвичайно великі, кулеподібні суцвіття з різноманітним забарвленням. Стебла довгі та міцні. Відзначається рясним та тривалим цвітінням. Зацвітає у перший рік посадки.

Багаторічні. Багаторічники мають багато цінних якостей. Більшість їх невимогливі, можуть рости на одному і тому ж місці 6-8 років, і при цьому масово цвісти. Найбільш поширені: гладіолуси, жоржини, канни, лілії, іриси, півонії, флокси, троянди і багато інших. Розмножуються в основному діленням кущів (коріння, бульб, цибулин), а деякі і насінням.

Поєднання квітів. При доборі рослин у композиції важливо дотримуватися основного правила – дотримання біологічної єдності та гармонії. Необхідно врахувати їхні вимоги до умов зростання, знати висоту та діаметр суцвіть дорослих рослин. Щоб квітник тішив погляд весь сезон, добирати рослини потрібно з урахуванням термінів цвітіння. Буде потрібно щонайменше сім різних  рослин, які будуть цвісти по черзі, змінюючи одна одну, і квітник не втратить декоративності з ранньої весни до пізньої осені. Але чим більше видів, тим складнішим є догляд, особливо якщо вони складають єдину композицію. Важливо підібрати рослини таким чином, щоб зів’ялі квітки і листя не псували загальної картини. Щоб полегшити собі догляд за ними, на найбільш важливих ділянках – біля будинку, альтанок, зон відпочинку – можна розбити парадні квітники з більш гарних, але вибагливіших до догляду культур.

         У квітковій композиції мають бути головні, другорядні елементи та тло. Важливо визначити, де й у якій формі зробити колірні акценти. Добираючи рослини, потрібно враховувати їхній силует, пропорції, кольори, запах, форму  й відтінок листя. Часто вдалим буває сполучення квітів із квітучими чагарниками або вічнозеленими породами, тоді й узимку квітник не здаватиметься безжиттєвим. Велике значення зорові ефекти. Наприклад, яскраві кольори здаються ближчими, а бліді – віддаленішими. Сполучення червоного з блакитним викликає почуття дисгармонії, якщо вони не розділені білим. Квітники влаштовують із одного виду рослин різних сортів, наприклад, ірисів, флоксів, лілійників, лілій. Або монохромні квітники – з різними рослинами, але з квітучими в однаковій колірній гамі – білій, жовтій, червоній, синій.

Фізкультхвилинка

Раз – підняли руки вгору.

Два – нагнулися додолу.

Не згинайте, діти, ноги,

Як торкаєтесь підлоги.

Три, чотири – прямо встати,

Будем знову починати.

VI. Підсумок уроку

1.     Що таке квітникарство?

2.     На які групи поділяються квіткові рослини?

3.     Чим розмножуються однорічні рослини? Дворічні? Багаторічні?

4.     Які основні правила добору квітів для квітника?

VII. Домашнє завдання

1.     Вивчити законспектований матеріал

2.     Записати традиційні квіти, які прикрашають українські садиби.

         Урок  2

Тема: Інструменти, пристрої, матеріали, які використовуються під час вирощування та догляду за квітами. Санітарно - гігієнічні вимоги, правила безпечної праці, організація робочого місця під час вирощування й догляду за квітами.

Лабораторно-практична робота: “Ознайомлення з інструментами, які використовуються під час вирощування та догляду за квітами”

Мета: навчальна: Ознайомити учнів з інструментами, пристроями, матеріалами, які  використовуються під час вирощування та догляду за квітами;

         розвивальна: формувати вміння правильно використовувати інструменти та    матеріали при вирощуванні квітів та догляді за ними;

         виховна: виховувати бережливе ставлення до інструментів та матеріалів, що використовуються при вирощуванні та догляді за квітами; виховувати культуру праці, чіткість у дотриманні правил безпечної роботи, дотримуватись санітарно – гігієнічних вимог, правильно організовувати робоче місце під час вирощування та догляду за квітами.

Тип уроку: формування нових знань

Матеріали: малюнки із зображеннями інструментів та матеріалів

Хід уроку

І. Організаційний момент

Перевірка наявності учнів та готовності їх до уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

         Повторення вивченого матеріалу

Бесіда

1.     Що таке квітникарство?

2.     На які групи поділяються квіткові рослини?

3.     Чим розмножуються однорічні рослини? Дворічні? Багаторічні?

4.     Які основні правила добору квітів для квітника?

5.     Які квіти є традиційними для українців? (опитування домашнього завдання кількох учнів, з обов’язковим коментуванням)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

         - Оформити квітники біля під’їзду чи будинку доволі просто. Створити ж квітники за всіма правилами – задача з нелегких. Адже кожна рослина має свої особливості догляду. Тому для створення квітників, клумб необхідно мати певні знання про квіти, які використовують для оздоблення території;  правила підбору їх до відповідних клумб; види клумб та квітників. А ще для догляду будь – яких  квітів необхідні інструменти , пристрої та відповідні матеріали. Тому і тема сьогоднішнього нашого уроку  саме така.

IV. Повідомлення теми та мети уроку

Учитель записує на дошці  тему уроку

V. Вивчення нового матеріалу

         Для вирощування гарних квітів необхідно правильно  і своєчасно обробити грунт, насамперед розпушити. У такий грунт краще проникає вода і повітря, він швидше прогрівається. У ньому добре проростає насіння та розвиваються корені рослин, а їх ростки швидше проникають на поверхню грунту.

         Найвідповідальніший час для садівника – весна: від того, наскільки  правильно та вчасно будуть виконані роботи, залежить зовнішній вигляд  квітників.

Насамперед потрібно прибрати на квітниках. Провести розпушування  грунту серед    багатолітників. Підготувати місце для посадки нових рослин. Якраз час створювати композиції в горщиках  і підвісних кошиках, які будуть окрасою з пізньої весни до пізньої осені.

         Коли загроза заморозків минула, у відкритий грунт висаджують розсаду теплолюбних рослин, а також цибулини канн, жоржин, гладіолусів.

         Влітку у денні спекотні дні необхідно поливати рослини, особливо ті , що ростуть у горщиках та контейнерах.

         Осінь – пора збирання насіння однорічних квітів, та підготовки до зими інших. Одні треба пересадити, інші обрізати чи підстригти.  Кореневища жоржин та канн слід викопувати після перших заморозків. Треба обов’язково посадити весняноквітнучі цибулинні.  Одна з найважливіших осінніх справ – мульчування рослин. Це треба зробити до настання заморозків, коли грунт прогрітий.

         Щоб усі  роботи в саду виконувати безпечно та якісно, щоб робота приносила задоволення, потрібно мати повний набір справних інструментів, знарядь та пристосувань.

Лабораторно – практична робота  Ознайомлення  з інструментами, пристроями та матеріалами, що використовуються для вирощування та догляду за квітами

Ось основні інструменти, що використовуються для  вирощування  та догляду за квітами. (додаток 1)

1 – лопата овальна (для викопування)

2 – мотика для легких ґрунтів

3 – лопата прямокутна, універсальна

4 – мотика для важких ґрунтів

5 – лопата  гострокінцева ( для перекопування)

6 – розрихлювач – кішка

7 – лопата совкова

8 – вило – мотика

Звичайно,  це не весь перелік інструментів, що використовується в саду чи квітнику. Для роботи використовується ще багато інших інструментів та матеріалів. І на домашнє завдання вам треба записати, які ще інструменти, матеріали та пристрої використовують для вирощування та догляду за квітами.

Також ми з вами знаємо, що при виконанні будь – якої роботи необхідно дотримуватися правил безпечної праці й особистої гігієни. (додаток 2)

         Фізкультхвилинка

А тепер нам, діти, час

Трохи відпочити.

Тож хочу на зарядку

Всіх вас запросити.

Руки – вгору, руки – вниз,

Руки – вгору, руки – вниз,

І легесенько пригнись.

На хвилинку зупинімось,

Пострибали, пострибали.

Всі присіли, на хвилинку встали.

Час за парти всім сідати.

Знову вчитись починати.

VІ. Підсумок уроку

         Бесіда

1) Яку роль, на вашу думку, відіграють квіти в нашому житті?

Назвіть квіти, які нас оточують.

2) Де в нашому селі можна  зробити квітники?

3) Що по вашому  повинна вміти людина, яка створює квітники?

VІІ.  Домашнє  завдання

1.     Підготувати матеріали для виконання практичної роботи  (картон, кольоровий папір, ножиці, клей, лінійка, олівець)

Урок 3

Тема: Види клумб та квітників, їх форми. Облаштування. Технологія створення квітників і клумб.

Практична робота: “Добір квітів з урахуванням їх видів та призначення, клімату, пір року”

Мета: навчальна: ознайомити учнів із видами клумб, квітників,їх формами; навчити учнів технології створення квітників та клумб;

            розвивальна: залучити учнів до власної творчої розробки по створенню квітників та клумб;

          виховна: виховувати бережливе ставлення до природи.

Тип уроку: комбінований

Матеріали: комп’ютер (для мультимедійної презентації), картинки та фото з видами клумб та квітників, упаковки з насінням квітів.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент 

Перевірка присутніх учнів на уроці, призначення чергових

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

1. Доповнити  речення  та навести приклади

         а) Група рослин, які довго та гарно квітнуть, прикрашаючи наші клумби (з весни до пізньої осені) називається …   (однорічними)

         б) Група рослин, більшість з яких в перший рік після висіву створюють розетку листя та декілька квіток, повністю розквітають і дають насіння тільки на другий рік, називається… (дворічними)

         в) Група рослин, у яких щорічно надземна частина на зиму відмирає, а з весною відростають нові стебла, називається… (багаторічними)

2. Які основні роботи ми виконуємо на наших квітниках?

3. Які інструменти використовуємо для вирощування та догляду за квітами?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

         Перегляд мультимедійної презентації “Сучасні клумби та квітники”

Бесіда з учнями

·        На вашу думку, чи важка справа створити такі чудові квітники, що ми бачили в презентації?

·        Що повинна знати і вміти людина, яка бажає  оформити клумбу чи квітник?

          3.Висновок учителя.

         - Оформити квітники біля під’їзду чи будинку  доволі просто. Створити ж квітники за всіма правилами – задача з нелегких. Адже кожна рослина має свої особливості догляду. Тому для створення квітників, клумб необхідно мати певні знання про квіти, які використовують для оздоблення території;  правила підбору їх до відповідних клумб; види клумб та квітників.

IV. Повідомлення теми та мети уроку

         Учитель записує на дошці тему уроку, а учням повідомляє завдання для уроку

V. Вивчення нового матеріалу

Обов’язковим елементом зеленого будівництва являються квітники, в які входять клумби, рабатки, групи, поодинокі та інші посадки на фоні газону. Але в квітковому оформленні потрібно враховувати відповідні співвідношення, розміри. Надмірна насиченість парків, скверів, садків та інших об’єктів озеленення квітниками нераціональна і не завжди виправдана. При проектуванні квітника потрібно керуватись головним принципом – підпорядковувати квіткове оформлення загальній меті даного об’єкту озеленення, враховувати біля якого об’єкту його розбивають – чи меморіалу, скверу, адміністративної споруди, палацу і т. і. В такому випадку квітники повинні привертати увагу до архітектурної споруди і підкреслювати їх особливості.

Але може бути інша мета – створити у глядача гарний настрій завдяки красі квітів, їх кольору, формі, аромату, свіжості і неповторності. В такому випадку не оформлення підпорядковується архітектурному замислу, а навпаки архітектурні ансамблі і деталі зливаються в гармонії з квітами. 

Для кращого виявлення всіх якостей квітів і других рослин, які використовуються в озеленені при створені парків,  садків, скверів і окремих квітників  керуються такими класичними стилями: регулярним (геометричним, класичним, французьким) і ландшафтним (англійським, природним).

Створення квітників складається з проектування і перенесення проекту в натуру.

Під квітником розуміють площу призначену для оформлення різних об’єктів, на якій розміщені газони, доріжки, однорічні і багаторічні квітучі і декоративно-листяні рослини різної висоти, а також малі архітектурні форми.

Квітники служать для короткочасного відпочинку і прикрашання ділянки і вони можуть бути різної форми – квадратної, овальної, округлої, прямокутної і т.д.

При проектуванні перш за все наносять розміри і конфігурацію участку. Для цього в натурі проводять зйомку за допомогою кутомірних інструментів і сантиметрової стрічки. План місцевості переносять на папір в масштабі. Потім наносять всі комунальні лінії (каналізацію, електромережу,теплосітку...), які знаходяться на ділянці, а також направлення доріг та доріжок та навколо розміщені об’єкти.

Під квітники відводять відкриті сонячні місця. На північних та західних границях рекомендується розміщувати захисні смуги з дерев та кущів. Також смуги доцільно помітити і зі сторони вулиці, проїжджої частини вулиці – для захисту від пилу та шуму. Після цього приступають до планування інших елементів – квітів, малих архітектурних форм і т.д. Після нанесення границь, доріг, місць для клумб і т.д. складають ескізний проект квітника з врахуванням посадки дерев, кущів, квітів. Частіше всього його виконують в масштабі 1:10.

При створенні квітника слід керуватись такими правилами:

1.                Самою яскравою, привабливою частиною квітника – клумба. Вона може бути облямівкою басейну, пам’ятника, або бути самостійним об’єктом.

2.                Квіткові рисунки (фігури) не повинні бути мілкими, бо вони будуть погано виділятись. Краще робити крупний рисунок з простими обрисами.

3.                Квіткові рисунки (фігури) повинні бути в невеликій кількості і відокремлені газоном.

2. При створені квітника використовують різні форми квіткових насаджень: клумби, рабатки, партер, орнаменти (арабески), групи, бордюри, масиви, альпінарії, рокарії, міксбордери і поодинокі посадки (солітери).

                   Клумби – форма квіткового насадження, яка має різні геометричні контури з біль-менш однаковими розмірами в різних направленнях, виконана з більшим або меншим  кутом нахилу від центру. Клумби створюють з невеликим підвищенням над поверхнею землі, газону, доріг. За формою клумби бувають круглі квадратні, прямокутні, овальні, зірчаті та  ін. Розміри: від 0,75 до 7-20м в діаметрі, найбільш розповсюджені від 4 до 6м. Поверхню клумби завжди роблять випуклою під кутом 5-10  . На таких клумбах добре видно квіти і немає застою води. Розрізняють такі види:

1.       Килимові – засаджені низькими квітучими або декоративно-листяними рослинами на одній висоті, часто на фоні газону або у вигляді  рисунка.

2.       Квіткові – які засаджують в основному більш крупними квітами з невеликою кількістю декоративно-листяних рослин, причому використовують літники, багаторічники, зимуючі і незимуючі рослини. Розрізняють змінні і беззмінні клумби. Змінні – де використовують однорічні декоративні рослини, що замінють на протязі вегетаційного періоду (навесні – віола, незабудки, тюльпани, нарциси, а після них можна засадити петунію, айстри, левені ротики, .. . Беззмінні – часто багаторічні декоративні рослини.

                   Рабатки (грядки) -  форма квітника, яка являє собою видовжені ділянки землі у вигляді грядок, засаджених квітковими та декоративно-листяними рослинами. Другими словами рабатки – це квіткові грядки, які  розміщені вздовж доріг, площ або будівель.

                   Рабатка має різну довжину і ширину в залежності від призначення та площі. Самі короткі – від 2-4 м, а довгі – до декілька сотень метрів. Ширина рабатки від 0,5 до 3-4 м. Найбільш розповсюджені – з шириною 1-1,25 м. Поверхня рабатки завжди рівна, ледь припіднята. До рабаток можна віднести стрічкові посадки шириною до 3м, з 5-8 рядами багаторічників або 8-12 рядами однорічників. Краї рабатки можна робити врівень з газоном або вище на 4-10 см.

                   За будовою рабатки бувають односторонні (асиметричні) та двосторонні (симетричні).  На перших високі рослини  розміщують біля огорож, фасадів будинків. Двосторонні же в основному в центральній частині квітника. Дуже довгі рабатки можуть бути приривними, розбиті на короткі відрізки і неприривними. Часто приривні приривають квадратними або круглими клумбочками, доріжками, великомірними рослинами ... В практиці найчастіше приривають кущовими чи штамбовими трояндами, низькорослими формами хвойних рослин.

                   Арабеска  як форма квіткових насаджень в останній час рідкісна -  це невеликі по площі, плоскі або трохи припідняті клумби (вичурної форми), які нагадують обриси і контури листя, квітів, гірлянди, вінки, метеликів та інші  рисунки. Арабески розміщують в основному на бокових частинах партерів і квітників, на газоні – в центрі чи по боках. Як правило їх засаджують килимовими низькорослими рослинами. Посадка та догляд за рослинами на арабесках досить робота клопітлива, важка і вимагає значних затрат.

                   Група – це одна з форм квітника, де висаджується невелика кількість рослин одного виду чи сорту. Для груп використовуються здебільшого високорослі як квітучі так і декоративно-листяні рослини однорічні або багаторічні рослини, кущі або дерева, які висаджуються зближено. Група може бути висаджена на фоні газону, або бути елементом квітника.

                    Групи бувають: 1) пристінні – для декорування стін, стовбурів дерев, туалетів, загорож, непривабливих місць.  Для цього використовують високорослі рослини з декоративним листям (кліщевидна, декоративна конопля, дивина)

2) вільно ростучі, висаджені на газоні у вільній композиції; для цих груп використовують рослини різної висоти.

                   Число висаджених повинно бути не менше 3-5. Досить часто біля груп зі сторони, яка добре проглядається висаджують низькорослі рослини.

                   Найчастіше група складається з одновидових посадок, але в останній час все частіше використовують  декілька (2-3), які поєднуються між собою по висоті, кольору та ін. ознакам.

                   Поодинокі, або солітерні посадки – називають одну із форм насадження окремої однорічної чи багаторічної рослини на фоні газону, квітника, парку чи скверу, малих архітектурних форм і т. д. Рослини вибирають, керуючись в кожному конкретному випадку окремо: висота, колір листя, квітів, плодів та ін. характерні ознаки.

                   Декоративність солітерів повинна бути бездоганна у всіх відношеннях: сильна облистяність, чудовий габітус, оригінальність листя, рясне  і довге цвітіння і т.д.  Рослини з більш мілким листям та квітами практикують розміщувати блищи до доріг, площадок, алей, а рослини з крупними листками та яскравими квітами подалі, де вони проглядаються здалеку.

                   Бордюри – форма квітника, яка слугує каймою або облямівкою квітково - чи декоративнолистяних посадок (контур клумби, вздовж доріжок, рабаток, газону, алей. Інколи бордюри називають рамкою чи каймою.

                   Бордюри облаштовують шириною 10-40см в 1-5 рядів, в залежності від величини, рослини і характеру самого бордюра. Висаджують полоси квітучих, килимових, однорічних чи багаторічних низькорослих (до 20см), з декоративними листками рослини. Це можуть бути природно ростучі рослини, живоплоти не більше 0,7-1м і незначну ширину, висаджені з інтервалами, розрахованими на повне змикання крони.

                   Бордюри слугують декоративним архітектурним оформленням території, що озеленяється.  вони надають оформленню квітника завершеності.

                   Партер – парадний квітник, який знаходиться перед будівлею або в центрі парку, скверу і т.д. В садово-парковому будівництві партер являє собою декоративне облаштування на горизонтальній площині в чітко витриманому стилі квітково-декоративного оформлення (геометричної форми) здебільшого біля входу у парк, сквер, сад, перед спорудою і складається з кількох елементів: газонів, спеціально підібраних декоративно-листяних і квіткових рослин, доріжок, малих форм архітектури об’єднаних і організованих квітковою композицією в єдине ціле.

                   В партерах переважають газони з клумбами і рабатками з яскраво і довго зберігаючими декоративність рослинами. Загальний план партеру  в основному являє собою прямокутник, більша сторона якого в 2,5 рази перевищує меншу, що дозволяє поділити його на рівні ділянки і розмістити на них композиції, зберігаючи симетрію.

                   Центральну частину партеру займає газон, на якому розміщують одну або кілька клумб різного розміру, водний басейн, вази, статуї, ... Площа партеру планується у відповідності до розмірів самого об’єкту. Гармонічне співвідношення партеру до об’єкту, що озеленяється 1:1,5.

                   Масив – це насадження великомірів (частіше всього дерева, кущі), які займають великі площі. При створені масиву керуються його призначенням. В облаштуванні лісопарків основою є природні  лісові масиви. При посадці нових масивів в більшості випадків використовують світлолюбні рослини.

                   Виткі рослини використовують головним чином для декорування стін, альтанок, балконів, а також можуть використовувати у квітнику – для цього на газоні роблять каркас, або натягують шнури, щоб рослини обвивали їх, створюючи вертикальні стінки, колони, конуси та ін. форми.

                   Альпінарій – кам’янистий сад або гірка, штучно створена споруда, яка імітує альпійський ландшафт. В альпінарії в єдиному комплексі повинні поєднуватись краса каменя і рослин – однорічників. Багаторічників, кущів. Як правило це ділянки площею від 2 до 200 м²  і висотою від 0.5 до 10 м.

                   Альпінарій здебільшого використовується в парках ландшафтного стилю. Являючи собою куточок що відображає гірський кам’янистий ландшафт. Одночасно з використанням каменя в альпінарій доречно включати воду у вигляді джерела або водоспаду.

                   Альпінарій споруджують з осені. До весни закінчується осадка грунту. На гравійну дренажну основу насипають пагорб землесуміші з  родючої дернової землі з торфом, крупнозернистим піском і мілким гравієм. Після чого цей пагорб обкладають камінням різного розміру і форм, але бажано одної породи (вапняк, граніт, базальт) Рослини висаджують весною, здебільшого зимостійких альпійської флори. 

                   Міксбордери – багатогрупові та багаторядні змішані посадки декоративних рослин (багаторічників, дворічників і однорічників), розміщених у вигляді природних груп біля стін, споруд, по краю більш високих посадок. Для міксбордерів підбирають рослини так, щоб забезпечити безперервність цвітіння квітника з весни до пізньої осені. Висота рослин поступово збільшується зі сторони огляду від низькорослих до високих. А рослини розміщують так, щоб площа квітника постійно була вкрита квітами різноманітного кольору. По краю міксбордера висаджують бордюр. Однорічники як правило висаджують між багаторічниками. Місце для міксбордера вибирають сонячне, тому висаджують здебільшого світлолюбні рослини.

                   Басейни.  Дуже часто в садах та парках  облаштовують штучні басейни різних розмірів, берега яких засаджують декоративними вологолюбними рослинами, які гармонують не тільки з басейном але і з парком, садом. Зазвичай висаджують іриси, бадан, осоки, а в грунт басейнів латаття, водяні лілеї.

                   ПІДБІР РОСЛИН.

                   При створені будь-якої форми квітника дуже велике значення має правильний підбір рослин, знання їх біологічних особливостей, агротехніки вирощування і володіти художнім смаком.

                   Підбір рослин по висоті.  Якщо в центрі клумби немає пам’ятника чи іншої архітектурної споруди, то висаджують високу ефектну рослину(агава, пальма, штамб), а до окраїни висаджують рослини меншої висоти і закінчують краї клумби самими низькорослими. При такому розміщені рослини не закривають одна одну і достатньо декоративні.

                   Підбір рослин за часом цвітіння.  Асортимент рослин по можливості підбирають з таким розрахунком, щоб через дві неділі після посадки рослин на клумбах вони зацвіли, починаючи з ранньовесняних – до пізньоосінніх видів.

Підбір рослин по кольору квітів або листя.   При цьому керуються такими правилами: 1) законом контрасту кольорів; 2) законом гармонії кольорів; 3) значенням нейтральних відтінків.

1.     Закон контрасту кольорів  Сонячне світло, яке проходить через призму, дає основні кольори: червоний – оранжевий – жовтий – зелений – синій – фіолетовий. Найбільш гарні поєднання: червоний з зеленим, оранжевим, синім і жовтий з фіолетовим. Це відповідає закону контрасту кольорів. Одночасно вважається, що червоний, оранжевий і жовтий – це найбільш активні, або теплі кольори, причому оранжевий самий гарячий. Зелений, синій і фіолетовий – кольори пасивні,  холодні, із них синій самий холодний, такі кольори надають квітнику строгість. Щоб пом’якшити різкий контраст інколи між групами висаджують рослини нейтральних тонів чи відтінків (білий, чорний і сірий).

2.      Закон гармонії кольорів означає  поступове збільшення чи зменшення інтенсивності кольору того чи іншого відтінку. Керуючись цим законом, можна при посадці рослин на клумбі використовувати будь-який колір квітів але з різною інтенсивністю. Якщо інтенсивність кольору зростає до центру клумби, наприклад від світло рожевого до рожевого, світло-червоного, а центр яскраво-червоний, то ця клумба має значно кращий вигляд, чим при знижені інтенсивності кольору від краю до середини.

3.      Значення нейтральних кольорів. Нейтральні кольори – чорний, білий, сірий, вони часто використовуються в оформленні квітників. Рослин чорного кольору практично в природі не існує  (найбільш подібно до чорного – віола, колеус), білі і сірий колір досить часто зустрічається. Білі і сірі кольори добре видно здалека і квітник з ними має  розкішний вигляд. Їх також використовують для пом’якшення різких поєднань. Особливо білий колір згладжує дисгармонію, наприклад червоного і фіолетового, а чорний навпаки – посилює і підкреслює яскравість забарвлення.

ЗАКЛАДАННЯ КВІТНИКА

                   З кінця квітня – початок травня після нанесення контура квітника на площу, приступають до підготовки грунту. Спочатку вносять добрива: органічні 40-60 т на 1га, фосфору 90-120 і калію 75-90 кг на 1 га. Після цього перекопують грунт на глибину 18-25 см, не виходячи за межі клумби чи інших форм квітника. Щоб покращити поверхневий шар грунту, привозять спеціально підготовлений садовий грунт: 2 частини дернової землі, 1 частина перегною, 1 частина листової землі. Рівномірно перекопують і вирівнюють.

                   Через дві неділі як грунт осяде, наносять рисунок. Підготовку розсади квітів до посадки починають в залежності від біологічних особливостей рослин (січень, лютий, березень, квітень). В нашій зоні до посадки розсади приступають тоді, коли минає загроза заморозків.

                   До виготовлення шаблонів для фігурних елементів квітника приступають зарання (взимку). Для цього використовують фанеру, жесть, картон та ін. Шаблон викладають на підготовлену площу,обводячи його гострим інструментом, засипають мілкою товченою цеглою, піском або іншим сипучим світлим матеріалом, який потім віником розмітають. Після того як шаблон забирають, залишаються контури рисунка.

                   Перед виборкою і після посадки рослини обов’язково поливають. Подальший догляд за квітником заключається в поливі, прополюванні бур’янів, рихленні грунту і підживленні.

                   Розбивка квітника в натурі складається з перенесення проекту з паперу на участок. Для розбивки квітника необхідні наступні інструменти: рулетка, великий транспортир , трикутники, циркуль дерев’яний до 2 м, кілки, кілочки від 0,25 до 0,5 м, палка з наконечником, шнур, мотузки.

                   Спочатку відбивають основні лінії доріг, доріжок, рабаток , їх ширину, помічаючи лінії крейдою, вапном. Потім висаджують поодинокі великоміри, а вкінці висаджують трав’янистий рослинний матеріал.

Улаштування доріжок та майданчиків

                   Улаштування доріжок – відповідальний етап роботи . Спочатку роблять головні дороги, потім другорядні.

                   Ширина доріг та доріжок залежить від розмірів ділянки, відвідування даного квітника і коливається від 0,5м (пішохідні) до 3-4м, а інколи складає 6-10м. В скверах, на бульварах і др. Доріжки менше 2м робити не можна.

                   Доріжки повинні бути твердими, швидко висихати після дощу, не заростати бур’янами. Основні типи: асфальтові, ґрунтові, плиточні, гравійні, бруківочнi.

                   Ефектно висаджувати по бокам доріжок низькорослі кущові бордюри, рабатки або квіткові бордюри.

                   Літній догляд за ними заключається у вирівнюванні підрізки країв газону, знищенню бур’янів, прибирання сміття.

Фізкультхвилинка

Всі піднесли руки вгору – раз!

Став навшпиньки увесь клас.

Два – присіли, руки вниз,

На сусіда подивись.

Будем дружно присідати,

Щоб ногам роботу дати.

Хто старався присідати,

Може вже відпочивати.

VI. Практична робота: “Добір квітів з урахуванням їх видів та призначення, клімату, пір року”

VІI. Підсумок уроку

1.     Аналіз практичної роботи.

 2. Визначення та корекція помилок учнів під час виконання практичної роботи.

3. Оцінювання результатів роботи учнів.

VІIІ. Домашнє завдання

Створити макет квітника для школи, з переліком назв квітів, що висаджуватимуться.

Розділ 1. Основи технології вирощування рослин (квітів) та догляду за ними

Урок  4

Тема: Технологія вирощування та розмноження квітів (у приміщення та на відкритому ґрунті).

Мета: навчальна: дати уявлення про типи ґрунтів; ознайомити з особливостями і видами обробітку ґрунту; основною агротехнікою вирощування квітів;

          розвиваюча:  розвивати цікавість до праці та кінцевого результату своєї роботи;

         виховна: виховувати любов до природи, почуття прекрасного, залучати до самостійної праці.

Оснащення: ілюстрації журналів, книг; кімнатні квіти; зразки ґрунтів.

Тип уроку:  вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

·        Які види квітників ви знаєте? Який з них вам найбільше подобається?

·        Які типи ґрунтів знаєте? Який, на вашу думку, найкраще підходить для вирощування квітів?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

         Для того, щоб виростити гарні квіти на подвір’ї  чи в приміщенні  насамперед треба знати особливості вирощування різних видів квітів, тип ґрунту, що підходить для них, особливості догляду.

ІV. Повідомлення теми та мети уроку

         Оголошується і записується на дошці тема уроку, формулюється мета та визначаються завдання.

V. Вивчення нового матеріалу

План.

1.     Загальні відомості про ґрунти, види обробітку.

2.     Агротехніка  вирощування квітів.

3.     Боротьба зі шкідниками, хворобами.

4.     Розмноження та догляд за квітами.

Розповідь учителя.

1.             Ґрунт  -  це верхній пухкий родючий шар земної кори, на якому ростуть рослини. Він утворюється внаслідок дії води, повітря, сонячного проміння та живих організмів на земну поверхню. Рослини і тварини збагачують грунт органічними  залишками, які перегнивають і перетворюються в гумус. Від кількості  гумусу в ґрунті  залежить його родючість, тобто здатність давати високий урожай.

Плодоносними вважають  ґрунти, на яких можна отримати високі урожаї. До таких ґрунтів  належать: чорноземи і сірі лісові ґрунти. Менш родючі – підзолисті і дерново-підзолисті.

У природних умовах родючість ґрунтів різна. Проте людина може її поліпшити такими способами як внесення добрив, правильний обробіток.

Обробіток ґрунту проводиться з метою створення сприятливих умов для проростання насіння, росту й розвитку рослин. Глибоке розпушування ґрунту восени  на глибину 20-35 см називають основним обробітком і виконують за допомогою різних знарядь  (на невеликих ділянках – квітниках – лопатами).

Весняний обробіток ґрунту виконують  із метою руйнування поверхневої кірки, що утворюється після танення снігу. При цьому на квітниках використовують граблі, сапки, спеціальні розпушувачі. Великі грудки землі розбивають за допомогою сапок чи ручних котків. У добре розпушений грунт краще проникає вода та повітря, він швидше прогрівається, у ньому добре проростає насіння та розвиваються корені рослин, а їх ростки швидше проникають на поверхню.

Усі квітники формують на добре удобрених ґрунтах, з гарним освітленням. Вони потребують поливання та ретельного догляду6 періодичного розпушування ґрунту, знищення бур’янів та шкідників. Але не завжди біля будинку є  такі місця, тому квітники завжди потребують особливого догляду.

Для вирощування  кімнатних квітів  також необхідно правильно добирати ґрунтову суміш, відповідно до типу квітів. Найпростішим є придбання грунтосуміші  у спеціальних магазинах. 

Велике значення при пересаджуванні має добір горщиків (посудин)  для квітів. Найбільш необхідними є горшки і піддони, а для великих рослин – кадки і ящики. Найбільш придатними для кімнатних рослин є глиняні, добре випечені горшки різних розмірів. Фарфорові, глазуровані і пофарбовані масляною фарбою горшки непридатні: такий посуд не пропускає  повітря до коренів. Малопридатний також металевий посуд, особливо високий.  Тільки для троянд, які мають довгі корені ( а також для пальм), потрібні горшки, в яких висота більша за ширину.

В дні квіткових горщиків мають бути  водостічні отвори. Внутрішні стінки мають бути гладкими, щоб при пересадці можна було легко вийняти рослину, не пошкодивши коренів.

Кадки найчастіше роблять з дуба, граба, бука. Ящики можна зробити із соснових дощок. Величина залежить від величини і форми кореня рослини, що пересаджується.

2.            Кімнатні квіти і рослини дозволяють наблизитися до природи, не виходячи з дому. Найчастіше, в сірості панельних будинків, лише кімнатні квіти зможуть підняти настрій і привнести разом з собою атмосферу радості і свята. У той же час, рослини – живі істоти і вимагають за собою повноцінного догляду.  Як ми вже говорили для посадки кімнатних квітів найкраще придбати грунтосуміш в магазині.  При покупці необхідно врахувати лише для яких саме рослин  призначається грунт.

Велике значення має і приміщення, де перебуватимуть квіти.

Для прохолодних приміщень  підійдуть: абутилон (кімнатний клен), гіпеаструм, лавр, мирт, молочай, пеларгонії, плющ, синнінгія,фінікова пальма,  фуксія, цикламен, олеандр, орхідеї, аспарагус, традесканція, папороть, примула.

Для теплих приміщень: різні види бегоній, каланхое, пеперомія, спатифіллум, фіалки, гібіскус (китайська роза), драцена, монстера, фікус, маранта, хлорофітум, цитрусові, кактус, зігокактус, бальзамін, гербера,  гіацинт, калли.

Деякі рослини  (апельсин, лимон, примула, фуксія) не люблять, щоб їх переставляли із місця на місце. Інші ж (аспарагус, пальма, папоротник, фікус) навпаки, для рівномірного розвитку слід повертати до світла. А такі красиві квіти, як бегонія, герань, троянда , фуксія, повертають квітами всередину кімнати після того, як зацвітуть – щоб можна ними помилуватися.

3.            Боротьба зі шкідниками  актуальна влітку, коли вони активізуються.  Найбільш поширені шкідники кімнатних рослин: попелиця зелена (знищують їх шляхом  обприскування відваром тютюну, мильного розчину, настій цибулі та ін..), червець цитрусових ( знищення – обприскування декілька раз відваром тютюну, а потім протягом декількох днів чистою теплою водою),   трипс ((обприскування відваром чистотілу), павутинний кліщ (знищення шляхом обприскування хворих рослин настоями цибулі, часнику).

В сучасних умовах можна придбати засоби захисту для рослин в спеціальних магазинах.

Хвороби рослин.  Хлороз  - характерною ознакою є синюшне пожовтіння листя, викликане не достатком заліза в грунті. Потрібно протягом двох тижнів поливати через день розчином залізного купоросу (1 г на 1 л води), вливаючи 3 ст л розчину в горщик середнього розміру.

Мокра гниль – ознакою є пожовтіння листя, в’ялість і загнивання стебла. Дуже важко цього позбутися. Потрібно пошкоджені частини рослини обрізати і спалити, а саму рослину занурити в 2% розчин формаліну і пересадити в свіжу землю.

Іржа – на листі з’являються бурі плями. Пошкоджені листочки обрізати і знищити, а рослину обприскувати бордоською  чи каліфорнійською  рідиною.

Часто у господинь виникає проблема з комахами. Щоб вигнати мошок із землі, рослини потрібно поливати слабким розчином марганцівки кілька разів на тиждень. А щоб зникли кімнатні шкідники, необхідно протирати листя мильним розчином.

4.     Розмноження кімнатних квітів

Навчитися основним методам розмноження рослин дуже важливо.

Розмноження насінням не дуже часто застосовується для кімнатних рослин. Хоча таким способом можна  розмножувати усі рослини, які утворюють насіння.

Вегетативне розмноження. Цей спосіб дає можливість отримати квітучі чи сформовані рослини скоріше, як при вирощуванні із насіння, а головне зберегти ознаки маточної рослини. Відомо багато способів вегетативного розмноження:  живцями, порослями, поділом кущів і  кореневищ, кореневими пагонами.

Розмноження живцями найбільш поширений спосіб розмноження кімнатних рослин.

(Більш розширено про розмноження квітів учні готують самостійно, як інформаційний проект)

Сумісність різних видів кімнатних квітів

Якщо говорити про сумісність різних видів рослин, правил та стандартів не існує. Бажано не ставити близько один до одного різні квітучі вазони. Вони можуть перезапилитися. Це призведе до химерного цвітіння. Хоча цілком можливо комусь таке може навіть сподобатися.

Все ж випадки впливу однієї рослини на інші є. Наприклад, далеко не всі рослини можуть переносити герань. Спробуйте ставити поруч лише ті квіти, які схожі у догляді і вимагають приблизно однакового освітлення і вологості.

Фіалки можуть загинути, якщо опиняться в одному приміщенні з конваліями. Пам’ятайте про це.

На слабкі рослини життєдайно впливає гібіскус. Кімнатна троянда сумісна з усіма іншими свіжозрізаними квітами.

Врахуйте – на деякі рослини впливають згубно навіть фрукти, що знаходяться в безпосередній близькості. Тютюновий дим – поганий супутник здоров’ю кімнатних квітів.

Якщо говорити про енергетику, то рослинами з найсильнішою енергетикою вважаються звичайний бамбук орхідея-метелик, драцена, горшкова троянда, апельсин або лимон.

Рослини з важкої енергетикою – це кактуси, пуансеттія. А з м’якою і боязкою – фіалка, камелія, адіантум та інші.

5.     Головні правила догляду за кімнатними квітами

·        За допомогою кімнатних квітів можна підвищити вологість повітря.

·        Зазвичай рослинам потрібно багато вологи, вони повертають її через листя.

·        Для того, щоб рослини нормально розвивалися, необхідно неухильно виконувати три головних правила зростання – полив, світло, підгодівля.

·        Враховуйте освітленість вікон в будинку, підбирайте відповідні їм рослини.

Ø Кімнатні квіти і рослини можна класифікувати. Поділяють їх на три групи: рослини помірного освітлення, тіньовитривалі і світлолюбні.

Ø До тіньовитривалих відносять папороті, плющ, хвойні аспідістри, кімнатний виноград.

Ø Світлолюбні – це евкаліпти, кактуси і колеуси.

Ø До третьої, останньої групи можна віднести практично більшість домашніх рослин. Наприклад, гортензії, цитрусові, бегонії, традесканції, примули тощо.

·        У кожної рослини є своя схильність до певних бажаних їй умов. Деякі вважають за краще бути на сонці постійно, інші люблять тінь. Гарний розвиток і ріст рослини, а також збереження та накопичення в ній лікарських засобів, залежать від регулярного і копіткого догляду. Квітникар зобов’язаний піклуватися про своїх квіток, щоб надалі отримувати від них користь не стільки естетичну, а скільки в практичному вигляді. При правильному догляді рослини зберігають свої лікарські властивості, і ними можна буде лікувати багато хвороб.

(Учні самостійно готують такі пункти «Миття квітів», «Поливання квітів», «Пересаджування квітів», «Підживлення  квітів»)

VI.  Підбиття  підсумків уроку

1.     Чи сподобалася вам тема, яку ми сьогодні вивчали? На вашу думку, пригодиться вона вам в майбутньому?

2.     Для чого нам кімнатні квіти? Яку роль відіграють вони в житті людини?

3.     Чи зможете ви виростити самостійно квіти?

VII.  Домашнє  завдання

1.     Прочитати законспектований матеріал

2.     Підготувати інформаційні проекти ( теми учні вибирають самостійно)

Розділ 2: Проектування та озеленення приміщень (території)

Урок 5 – 6

Тема: Вибір теми для проекту.

Мета: навчальна: ознайомити учнів з основними етапами проектно-технологічної   діяльності; засвоєння учнями основних етапів проведення аналізу потреби в озелененні квітами;

         розвивальна: розвивати в учнів логічне мислення, уміння аналізувати та спів ставляти;

         виховна:  виховувати почуття прекрасного, відповідальність за виконання проекту.

Матеріали: зразки проектів минулих років, ілюстрації журналів.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент

         Перевірка наявності учнів та готовності їх до уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.     Чи доводилося вам  зустрічатися з поняттям «проект»? Назвіть їх.

2.     Що таке «проект»?

3.     Які вміння та навички  необхідно мати для виконання проекту?

4.     Які риси характеру формує така робота?

5.     Чи знадобляться вам отримані знання під час виконання проекту в подальшому житті?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

         По телебаченні ми  зустрічаємося з різними видами проектів: «Україна має талант», «Майданс» та інші.  На уроках трудового навчання виконання творчих проектів вимагає поєднання вивченого теоретичного матеріалу і практичних робіт. Ви самі будете вибирати  тему проекту, визначати вимоги до об’єкту,  умови для квітів, складати план роботи з виконання проекту, обиратимете технологію вирощування  квітів, розробляти схему розташування квітів, форму квітника, висаджувати їх, а в кінці – захищати проект.

(Якщо це урок  у 6 класі, то  учні згадують про особливості виконання проекту,  який вони виконували у 5 класі).

IV. Повідомлення теми та мети уроку

         (Учитель записує на дошці тему уроку і повідомляє завдання для учнів).

·        Учні повинні знати етапи проектно-технологічної  діяльності; вміти визначати завдання для виконання проекту, шукати моделі-аналоги,  вибирати кращі ознаки, щоб використати їх для створення ескізу власного   об’єкту.

V. Вивчення нового матеріалу

         План.

1.     Визначення потреб в озелененні квітами приміщень, пришкільної території.

2.     Етапи проектно-технологічної діяльності.

3.     Можливі теми творчих проектів. Обговорення з вчителем.

4.     Планування роботи  з виконання проекту.

5.     Практична робота: « Вибір теми проекту з урахуванням умов вирощування та догляду за квітами, його обґрунтування».

Учитель. Спілкування з природою, дотик до неповторної краси зелених насаджень необхідний всім нам. Великий казкар Г.К. Андерсен говорив: «Щоб жити, потрібно сонце, воля і маленька квітка». А українська народна мудрість каже: «Хто вирощує квіти, той приносить радість собі і людям».

Життя українців тісно пов’язане з природою, з чудесним світом квітів: вони зустрічають нас при народженні, з ними йдемо до школи, відвідуємо друзів, святкуємо іменини, пам’ятні дати.

Протягом усієї своєї  історії, людство змінювало й удосконалювало світ, що його оточував.

Сьогодні надзвичайно популярним є озеленення та благоустрій земельних ділянок. Важко уявити міський пейзаж, заміський двір, дачне селище без гарних і доглянутих галявин, клумб, декоративних  насаджень.

Красиво обладнана ділянка допомагає відволіктися від важкої роботи й одноманітності життя, покращує настрій і викликає позитивні емоції. Тому ми вирішили створити таку красу  чи в класі чи на території своєї школи.

Починати свою роботу потрібно з планування. Розглянемо етапи проектної діяльності.

         І. Організаційно-підготовчий

·        Пошук проблеми

·        Добір об’єкта проектування

·        Формування вимог до об’єкту проектування

·        Добір оптимального вибору

·        Складання плану майбутнього об’єкту

        ІІ. Конструкторський  

·        Складання ескізу

·        Виконання креслення

·        Добір матеріалів, інвентарю та пристосувань

·        Підготовка до роботи: вирощування садильного матеріалу

·        Економічне та екологічне обґрунтування

ІІІ. Технологічний

·        Оформлення класного приміщення чи пришкільної території

·        Самоконтроль

·        Дотримання правил безпеки праці та санітарно-гігієнічних умов, технологічної і трудової дисципліни

·        Оцінювання роботи

IV. Заключний

·        Коригування виконаної роботи

·        Самооцінювання проекту

·        Оформлення

·        Аналіз підсумків

·        Захист проекту

Учитель пропонує  можливі теми проектів. Кожен проект обговорюється, визначаються особливості виконання, визначаються труднощі, що можуть виникнути під час виконання

Теми проектів:

1.     Вирощування кімнатних квітів для класної кімнати:

a)     на підвіконня;

b)    на підлогу;

c)     на стіни;

d)    на підставку.

2.     Вирощування квітів для квітників пришкільної території.

Планування роботи

         І етап – підбираємо тему проекту, визначаємо мету і завдання, аналізуємо літературу

         ІІ етап – розробляємо ескіз об’єкту, оформляємо документацію, вирощуємо садильний матеріал

         ІІІ етап – висаджуємо кімнатні квіти чи квіти на квітнику

         IV етап – оформлюємо пояснюючу записку, формуємо портфоліо.  Захист проекту – презентація власних робіт.

VII. Формування практичних умінь та навичок

                   Практична робота 

Вибір теми проекту  з  урахуванням умов вирощування та догляду за квітами, його обґрунтування

1.     Об’єднання учнів у групи, пари, індивідуальна робота ( враховуючи той факт, що у сільських школах в класах мала кількість учнів, діти працюють індивідуально).

2.     Кожен учень вибирає для себе тему проекту, уточнюючи зі вчителем вимоги до їх вирощування  (додаток)

3.     Формулювання теми та  мети проекту, визначення завдань.

4.     Складання плану проекту.

VIII. Підбиття   підсумків   уроку

1.     З якими етапами проектно-технологічної діяльності ви ознайомилися?

2.     Яку тему для виконання ви обрали? Чому?

3.     Як ви думаєте, чи справитися ви із покладеними завданнями?

VIII.  Домашнє  завдання

         Підготувати інформацію про рослини, які будете вирощувати:  особливості розмноження, вирощування, догляду.

ДОДАТОК

Існує кілька варіантів розміщення рослин в кімнаті.

Зупинимося на найцікавіших та найбільш розповсюджених серед них: підвішуванні до стелі, розміщенні на підвіконні, підлозі та підставці, а також на стіні.

Розміщення на підвіконні

На підвіконні рослини зазвичай розташовують люди, які ставляться до них, як до домашніх тварин. Це не означає, що професійний декоратор не став би використовувати підвіконня для розміщення рослин, але акуратний ряд розставлених на підвіконні горщиків захоплюючим видовищем не назвеш. З точки зору зовнішнього ефекту краще використовувати одиночну рослину, найкраще — низьку та кущувату, якщо вона розташовується посередині вікна, або високу й вузьку при асиметричному розміщенні. Вибирайте таку рослину, у якої краса листя підкреслювалася б світлом, що падає або просвічується крізь неї, наприклад, гіпеаструм, примулу, сенполію, ірезіну, глоксинію, цикламен, гіпеаструм.

 Безумовно, слід підібрати такий вид, який гармоніював би з навколишнім оточенням — маленьке непоказна рослина на великому вікні навряд чи буде виглядати красиво. Південне вікно влітку необхідно притіняти. Частіше перевіряйте, чи не пересохла земля — сонце влітку й батареї центрального опалення взимку можуть змусити Вас без кінця поливати рослину. Якщо вид вікна для Вас не важливий і Вам не потрібно багато світла, подумайте, чи не повісити над рослиною, що стоїть на підвіконні, ще й підвісне кашпо.

Розташування на підлозі

Підлога — найкраще місце для розміщення великої самотньої рослини, адже великий горщик на столі чи деінде буде виглядати громіздко. Зазвичай, рослини на підлозі із привабливою формою крони, але можна вибрати і інші види рослин. Добре виглядають при одиночному розташуванні високі квітучі рослини або високі ліани з великими листками (філодендрон, монстера, фікус). Дизайнери обожнюють такі високі одиночні рослини. Дві однакових рослини по обидва боки дверей надають просторій кімнаті симетричності. Квітковий горщик, що стоїть біля дверей

у сад, немовби продовжує сад у кімнату. Ретельно підбирайте одиночну

рослину. Високі вузькі рослини візуально піднімуть стелі, низькі та широкі

створять протилежний ефект. Майте на увазі, що горщик з рослиною може пошкодити килим, тому підкладіть під нього дощечку або коркову пластину.

Розміщення на підставці

Деякі кімнатні рослини з довгими стеблами виглядають непривабливо, якщо розташовані на тумбочці або на підвіконні. Такі рослини слід встановити на спеціальну високу підставку або помістити в підвісну кошик. Якщо у приміщенні старовинні меблі, можна придбати антикварну або стилізовану під антикварну

підставку, але якщо сучасні меблі, дуже просто виготовити дерев’яну підставку з прямими стінками. Можна купити металеву або бамбукову підставку й розмістити на ній кілька горщиків. Рекомендовані рослини – бегонія поникла, гелксіна, зигокактус, колумнея, очиток Моргана, нефролепіс, дзвіночки рівно листяні.

Розміщення на стіні

На стінах зазвичай розміщують кімнатні квіти, щоб оживити кольором гладку світлу стіну(хлорофітум, зебрина, сеткраезія), або ліани для оформлення вікон.

Оскільки горщики при цьому, як правило, використовують маленькі, то рослину слід поливати частіше, але коли вони розташовані так високо, важко визначити, коли їм потрібен полив. Тож при такому способі розміщення рослин вибирайте міцні ємності з досить великим і глибоким піддоном.

Вирощування у відкритому ґрунті

Дуже важливо правильно підібрати асортимент рослин в залежності від того, на яку сторону  розміщені квітники.

Південь, південний схід і південний захід: агератум, вербена, гвоздика, календула, левкой, маргаритка, настурція, пеларгонія, петунія, сальвія, флокси, троянди.

Північний схід і північний захід: агератум, вербена, бегонія, календула, левкой, маргаритка, настурція, пеларгонія, петунія, тютюн пахучий, горошок духмяний, імопея.

Північ: барвінок, бегонія, незабудки, примули, тютюн пахучий.

Для всіх квітників: троянди, бузок, нарциси, тюльпани, хризантеми, іриси, лілії, примули, жоржини, гладіолуси, канни, фуксія, агератум, бегонія, пеларгонія, вербена, самшит вічнозелений, туя західна.

Урок 7-8

Тема: Робота з інформаційними джерелами.

Мета: навчальна: ознайомити учнів  з типами інформаційних джерел, навчити здійснювати  пошук необхідної інформації;

           розвивальна: залучати учнів до творчої розробки  зі створення квітників і       клумб; розвивати фантазію при поєднанні різних видів квітів;

         виховна: виховувати бережливе ставлення до природи, навчити економно використовувати посадковий матеріал.

Оснащення: комп’ютери  з доступом до мережі Інтернет, картинки та фото з видами клумб та квітників, упаковки з насінням.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація  опорних знань та вмінь  учнів

Запитання

1.     Хто з вас не милується гарним квітником чи клумбою7

2.     А чи не виникало у вас бажання самому створити  квітник чи хоча б маленьку клумбу?

3.     Як ви думаєте, з чого ми повинні розпочати нашу роботу?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

         На минулому уроці ми ознайомилися з вами з етапами планування роботи з виконання творчого проекту. І сьогодні  наш урок  відрізняється від інших, тому що проводитимемо ми його у комп’ютерному класі.

IV. Повідомлення теми та мети уроку

         (Учитель записує на дошці тему уроку і повідомляє завдання для учнів).

Учні мають:

·        знати правила роботи з різними інформаційними джерелами; правила поєднання різних видів квітів;

·        вміти відбирати інформацію, яка найбільш підходить для даного проекту; добирати квіти для вирощування з урахуванням призначення.

V. Вивчення нового матеріалу

         Для виконання будь-якого проекту  необхідно зібрати велику кількість інформації, що потрібна для роботи. Для цього слід використовувати як друковані матеріали так і мережу Інтернет. Насамперед потрібно записати перелік питань, що необхідно шукати. З книгами працювати ви вмієте, а от для того, щоб працювати в Інтернеті  необхідні деякі навички.

Слід пам’ятати, що безперервна робота з комп'ютером упродовж навчального дня повинна тривати:

 • для учнів Х-ХІ класів на першій годині занять — до 30 хвилин, на другій годині занять — 20 хвилин;

• для учнів VIII-IX класів — 20-25 хвилин;

• для учнів VI-VII класів — до 20 хвилин;

• для учнів II-V класів — 15 хвилин;

 • для навчання дітей 6 років роботі з комп'ютером безперервні заняття в індивідуальному ритмі не повинні тривати більше 10 хвилин.

VI.  Практична робота    1. Робота з інформаційними джерелами

Ø Вчитель опрацьовує з учнями пам’ятку «Техніка безпеки при роботі з комп'ютером. Правила поведінки в комп'ютерному класі» (додаток)

Розпочинаючи працювати на ПК, необхідно пам`ятати, що це дуже складна апаратура, яка потребує акуратного й обережного ставлення  до неї, високої самодисципліни на всіх етапах її експлуатації.

Ø Учні під керівництвом вчителя працюють за комп’ютерами. Вчитель дає консультації, слідкує за дотриманням учнями правил безпеки при роботі за комп’ютером.

Для класів, де є велика кількість учнів на урок можна запросити вчителя інформатики, чи інших вчителів. Якщо немає потрібної кількості комп’ютерів, то робота проводиться почергово: одні учні працюють з комп’ютерами, інші з друкованою літературою, а потім навпаки.

Практична  робота

 2. Добір квітів для вирощування з урахуванням призначення, клімату та їх декоративних якостей   (на прикладі своєї школи)

В основному  ми вибираємо квіти для вирощування:

1)    на підвіконні (залежить від розміщення класу);

2)    на підлозі (чи доцільно це у класах, де велика кількість учнів);

3)    на стіні (залежить від розміщення класу);

4)    на підставці (чи доцільно це у класах, де велика кількість учнів)

5)    для квітників пришкільної території (враховуючи їх розміщення) – один на сонячній стороні, інший в затінку;

6)    квітники біля пам’ятника невідомому солдату – два квітники розміром 1х2 м з сонячної сторони.

Можна використати додаток до уроків  5- 6

Учні працюють з літературою та з пакетиками квітів, які є в наявності: підбирають для свого проекту ті, що підходять.

Обов’язковим є проведення фізкультхвилинки

VII. Підбиття підсумків уроку

1.     Аналіз практичної роботи

2.     Визначення та усунення помилок, що виникли під час  виконання практичної роботи

3.     Оцінювання результатів роботи учнів

VIII. Домашнє завдання

Закінчити добирати квіти (вазони)  згідно обраного проекту.

ДОДАТОК  1

«Техніка безпеки при роботі з комп'ютером. Правила поведінки в комп'ютерному класі» (додаток)

Розпочинаючи працювати на ПК, необхідно пам`ятати, що це дуже складна апаратура, яка потребує акуратного й обережного ставлення  до неї, високої самодисципліни на всіх етапах її експлуатації.

Напруга живлення ПК (220 В) є небезпечною для життя людини. Тому, незважаючи на те що в конструкції комп`ютера передбачена достатня ізоляція від струмопровідних ділянок, необхідно знати та чітко виконувати ряд правил техніки безпеки.

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

●     знаходитися в класі у  верхньому одязі;

●     класти одяг і сумки на столи;

●     знаходитися в класі з напоями та їжею;

●     працювати  на комп`ютері у вологому одязі та вологими руками;

●     розташовуватися збоку або ззаду від включеного монітора;

●     торкатись екрана, тильного боку дисплея, проводів живлення, заземлення, з`єднувальних кабелів

●     пересувати комп'ютери і монітори, знімати кришку корпуса системного блоку;

●     включати/виключати комп'ютер без дозволу, від'єднувати і під’єднувати будь-які пристрої комп'ютера, порушувати  порядок увімкнення й вимикання апаратних блоків;

●     самостійно намагатися усунути будь-які неполадки в роботі комп'ютера, незалежно від того, коли і з чиєї вини вони сталися;

●     перекривати вентиляційні отвори на системному блоці та моніторі;

●     ударяти по клавіатурі, натискувати безцільно на клавіші;

●     класти книги, зошити та інші речі на клавіатуру, монітор і системний блок;

●     видаляти і переміщати чужі файли, приносити і запускати комп'ютерні ігри.

Перед початком роботи на комп`ютері необхідно отримати дозвіл на роботу у вчителя.

Під час роботи на комп`ютері НЕОБХІДНО:

●      дотримуватись тиші і порядку;

●      працювати  на клавіатурі чистими сухими руками, не натискуючи на клавіші без потреби чи навмання;

●      працюючи з дискетами, оберігати їх від ударів, води, тепла, правильно вставляти дискети в дисковод;

●      коректно завершувати роботу з тим чи іншим програмним засобом;

●      при відчутті втоми чи болю – негайно повідомити вчителя.

Під час роботи за комп'ютером необхідно дотримуватися певних правил: 

●      робота учнів в комп’ютерному класі дозволяється лише у присутності викладача;

●      дисплей повинен бути розвернений від вікон під кутом, не меншим 90°, з метою запобігання потрапляння на екран прямих сонячних променів та уникнення відблиску, що значно ускладнює читання інформації з екрана дисплея.

●      екран дисплея повинен бути очищений від пилу, оскільки пил спричинює появу шкідливих впливів при роботі за дисплеєм.

●      відстань від екрану до очей – 60-70 см. (відстань витягнутої руки);

●      вертикально пряма спина, плечі опущені і розслаблені, ноги на підлозі і не схрещені, лікті, зап'ястя і кисті рук на одному рівні, ліктьові, тазостегнові, колінні, гомілковостопні суглоби під прямим кутом;

●      на столі, де встановлено комп'ютер, не повинні знаходитися сторонні речі, їжа чи її залишки

●      перед початком роботи за комп'ютером слід вимити і насухо витерти руки для запобігання появи плям на клавіатурі, корпусі комп'ютера, дисплея, мишки та ін.

●      через кожні 10 хв. роботи за екраном дисплея слід зробити перерву на кілька хвилин, під час якої записати отримані результати, підготувати дані для продовження роботи чи її план, або просто відпочити.

●      якщо використовується мишка, то під неї слід покласти спеціальний килимок для запобігання забруднення, що може призвести до виходу з ладу.

●      якщо клавіатура не використовується, вона має бути накрита спеціальною прозорою кришкою для запобігання попадання пилу чи якихось предметів під клавіші, що може призвести до ушкодження клавіатури.

●      при виникненні будь-яких запитань під час роботи з комп'ютером слід звертатися до вчителя.

Без значної спеціальної підготовки ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ:

●      розмістити на столі зошит або підручник так, щоб вони не заважали роботі за комп’ютером;

●      користуватися клавіатурою, під’єднаною до комп'ютера, яка служить для введення повідомлень-вказівок про виконання комп'ютером тих чи інших операцій;

●      користуватися мишкою, під’єднаною до комп'ютера, яка використовується, щоб мати можливість серед переліку послуг, позначення чи назви яких подані на екрані дисплея, вибрати (вказати на) одну із них;

●      вмикати комп'ютер за допомогою вмикача на передній панелі системного блоку;

●      після появи на екрані дисплея повідомлення «Тепер комп’ютер можна вимкнути» вимикати його.

У разі появи запаху горілого, самовільного вимикання апаратури, незвичних звуків треба негайно повідомити про це вчителя та вимкнути комп`ютер. Не можна працювати на комп`ютері при недостатньому освітленні, високому рівні шуму тощо.

Під час роботи комп`ютера екран дисплея є джерелом електромагнітного випромінювання, яке руйнує зір, викликає втому, знижує працездатність. Через це треба, щоб очі користувача знаходилися на відстані 60 - 70 см від екрана, а безперервна робота за комп`ютером тривала не більше 25 хв. для дітей.

Уроки 9-10

Тема: Практична робота «Створення малюнка – схеми розташування квітів згідно з обраною темою проекту»

Мета: навчальна: засвоювати знання про розміщення  квітів (вазонів); розробити малюнок – схему розташування квітів згідно з темою проекту;

         розвивальна: розвивати логічне мислення, творчу уяву, інтерес до сучасного оформлення квітників, приміщень;

         виховна: виховувати акуратність, працьовитість, пробуджувати почуття відповідальності перед кінцевим результатом.

Матеріали: картинки (фото) з різними видами квітників та клумб, розміщення квітів у приміщеннях, папір формату А4, лінійки, олівці та ін.

Тип уроку: комплексного застосування знань, умінь та навичок.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь

Бесіда з учнями

1.     Які етапи створення проекту ми пройшли?

2.     Який, на вашу думку, є найважливішим? Чому?

3.     Чому варто враховувати всі особливості квітів при виконанні проекту?

4.     Чи підібрали ви ті рослини, які, на вашу думку, найкраще підійдуть до вашого проекту? В цьому випадку варто перевірити правильність підбору квітів учнями (домашнє завдання), коментуючи їхні відповіді.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

         Для того, щоб ваш проект вийшов привабливим, необхідно наперед всі деталі добре продумати, і виправити неточності чи помилки на стадіях розробки того чи іншого проекту. Тому на сьогоднішньому уроці нам необхідно створити схему – малюнок запланованого .

IV. Повідомлення теми, мети та завдань уроку

(Учитель записує на дошці тему уроку і повідомляє завдання для учнів).

Завдання для учнів:

·        Виконати схему розташування квітів згідно проекту;

·        Визначити послідовність висаджування квітів згідно їх цвітіння

V.  Практична робота

Ескіз (фр. - esquisse), попереднє зображення будівлі, деталі, місце розташування предметів, у нашому випадку рослинних об'єктів.

За допомогою комп’ютера  показуємо приклади ескізів озеленення пришкільної території чи  приміщення.

·        Аналізуємо кожен малюнок, фотографію – вибираємо те, що найбільше підходить для нашого проекту.

·        Вчитель звертає увагу учнів на індивідуальне виконання практичної роботи, дає консультації під час роботи.

Виконання роботи учнями

(Зразки учнівських робіт в додатку)

VI. Підбиття підсумків уроку

1.     Аналіз кращих робіт учнів

2.     Мотивація оцінок, оцінювання виконаних робіт

VII. Домашнє завдання

1.     Вибрати квіти для висівання (висаджування)

2.     Добрати  посуд  для висівання насіння

3.     Підготувати горщики для вазонів

        Урок 11-12

Тема: Добір інвентарю для підготовки ґрунту та висаджування квітів (висівання  

          насіння)

Мета: навчальна: навчити учнів правильно підбирати (готувати) грунт для висаджування квітів (висівання насіння) а також правильно висаджувати та висівати квіти;

         розвивальна: розвивати такі якості, як акуратність, самостійність, відповідальність;

         виховна: формувати позитивне ставлення до трудової діяльності, пробуджувати почуття відповідальності за виконання роботи.

Матеріали: ґрунт, горщики для квітів, посуд для висівання насіння, розмічальна стрічка, розмічальні кілочки, посудина для води, садильний матеріал, насіння квітів.

           Тип уроку: урок комплексного застосування знань, умінь та навичок.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь

Бесіда з учнями

Вчитель

На домашнє завдання  вам  необхідно було  підібрати  насіння квітів для висівання. А сьогодні маємо підібрати чи підготувати ґрунт для висаджування чи висівання квітів.

1.     Які види ґрунтів ви знаєте?

2.     Яким має бути ґрунт для квітів?

3.     Чи завжди ґрунтова суміш, придбана в  магазині, підходить для всіх видів квітів?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

У магазині ми купуємо вазон разом з ґрунтовою сумішшю, та через рік – два його потрібно пересаджувати у більший горщик і можливо самому прийдеться робити ґрунтову суміш. На цьому уроці ми навчимося це робити.

IV. Повідомлення теми та  мети  уроку

         (Учитель записує на дошці тему і мету уроку)

V. Вивчення нового матеріалу

Виготовлену власноруч земляну суміш необхідно обов'язково простерилізувати в духовій шафі або полити розчином марганцівки. Свіжий грунт використовуйте одразу ж після приготування, за два місяці він втрачає свої властивості.

Ґрунтові суміші мають задовольняти такі умови:

·        вміщувати поживні речовини, які легко засвоюються рослиною;

·        не утримувати надлишку води;

·        пропускати повітря до кореня;

·        чистим від шкідників та хвороб.

    Необхідно лише пам'ятати про те, що під час стерилізації ґрунту в газовій шафі не можна припускатися його пересушування, а тим більше підгоряння, оскільки поряд із мінеральними частинками ґрунт містить також і органічні частинки, котрі можуть постраждати від надмірного підвищення температури. Деякі квітникарі-аматори практикують знезаражування земляних сумішей для кімнатних рослин у мікрохвильовій печі за низької інтенсивності протягом 10—15 хвилин.

До складу земляної суміші можуть входити перелічені нижче види ґрунту

Склад ґрунтової суміші в частках

Приклад сумішей ґрунту для окремих груп рослин

Для висаджування рослин у відкритий ґрунт звертаємо увагу на той факт, у якому місці розміщений квітник.  Якщо клумба чи квітниця невеликого розміру, то можна засипати підготовлений ґрунт.

Вирощування розсади рослин насамперед починають з підготовки якісного, неушкодженого хворобами насіння. Найкращим вважається насіння попереднього року. Перед висіванням насіння в ґрунт необхідно виконати попередні підготовчі роботи (якщо насіння придбане в магазині, то можна без підготовки висівати).

Насіння квіткових культур (айстри, сальвії, петунії, чорнобривці) висівають за 35 - 40 днів до масового висаджування розсади у відкритий грунт.

Фізкультхвилинка

Щось не хочеться сидіти,

Треба трохи відпочити.

Руки вгору, руки вниз,

Руки в боки, руки так,

Руки вгору, як вітряк.

Вище руки підніміть

І спокійно опустіть.

Плесніть, діти, кілька раз.

За роботу, все гаразд!

VI. Формування практичних умінь та навичок

    Практична робота   І. Висівання насіння  (інструкційні картки – додаток 1)

ІІ. Висаджування квітів (висаджуються в основному цибулинні: гіацинти, тюльпани, крокуси)

·        Практичні роботи виконуються після ознайомлення учнів з інструкційними картками та після повторення правил безпеки праці (додаток 2)

·        Вчитель допомагає учням, вказує на помилки, дає поради

VII. Підбиття підсумків уроку

1.     Аналіз виконаної роботи

2.     Прибирання робочих місць

3.     Визначення та корекція помилок учнів під час виконання практичної роботи

4.     Оцінювання результатів роботи учнів

VIII. Домашнє завдання

1.     Самостійно скласти інструкційну картку виконаної роботи

2.     Підготувати інструменти та матеріали для висівання квіткових  культур.

ДОДАТОК  1

Інструкційна картка №1

І. Висівання насіння

Інвентар і матеріали: насіння квіткових культур, маркерна дощечка, трамбівка, поливальниця, по­суд з водою, ящики, плівка, дернова земля, перегній, торф, тирса, річковий пісок.

Послідовність виконання роботи:

1.   Насип на дно ящика шар щебеню або дрібних кусочків цегли товщиною 1...2см.

2.   Визнач кількість поживної суміші, необхідної для за­повнення садильних ящиків.

3.   Приготуй необхідну кількість поживної суміші.

4.    Засип поживну суміш у ящик.

5.   Розрівняй ґрунт у ящику і легенько ущільни трам­бівкою.

6.            3а допомогою маркерної дощечки проведи борозенки впоперек ящика. Відстань між ними має бути близько 3 см, а глибина - 1 см.

7.   Висій насіння так, щоб відстань між ними в борозенці становила 3...5 см.

8.   Загорни насіння спеціально приготовленим ґрунтом, нарівні з верхом борозенки.

9.   Обережно полий поживну суміш теплою водою з поли­вальниці з дрібненьким ситечком.

10.   Запиши на етикетці назву культури, дату висівання насіння, своє прізвище, ім’я.

11.    Постав ящики в тепле місце.

12.   Щоб не пересихала поживна суміш, накрий ящики до появи сходів плівкою або склом.

13.    Після появи сходів зніми покриття.

Інструкційна картка №2

II. Висівання насіння в горщечки

Послідовність виконання роботи:

1.   Заповни горщечок поживною сумішшю. Злегка зво­лож її.

2.   Розклади насіння рівномірно по поверхні поживної суміші.

3.   Присип насіння тоненьким шаром приготовленої зазделегідь поживної суміші.

4.   Закріпи в горщечку табличку з написом, що, коли і ким посіяно.

5.   Накрий горщечок прозорою плівкою або скляною пла­стиною чи постав у теплицю для проростання.

6.   Насип навколо горщечків піску для кращого зберіган­ня в них вологи.

Якщо висіваєш дрібне насіння, змішай його з невели­кою кількістю піску.

Інструкційна картка №3

ІІІ. Висаджування  квітів

Послідовність виконання роботи:

1.     Заповни горщечок поживною сумішшю. Злегка зво­лож її.

2.     Зробити заглибинку в  поверхні поживної суміші.

3.     Присип цибулину  шаром приготовленої зазделегідь поживної суміші, легко притиснувши її

4.     Закріпи в горщечку табличку з написом, що, коли і ким посаджено.

5.            Накрий горщечок прозорою плівкою або скляною пла­стиною для проростання.

6.   Для кращого зберіган­ня в них вологи було б добре покласти горщики у піддони, в які можна підливати воду.

ДОДАТОК 2

Правила безпечної праці та особистої гігієни

1.     Перед початком виконання робіт надіти халат або фартух. Вони мають бути зручними в роботі  і не заважати рухам.

2.     Волосся сховати під берет чи хустину.

3.     Працювати тільки в рукавичках.

4.     Не можна заколювати одяг шпильками, булавками, голками, зберігати в кишенях гострі предмети.

5.     Виконувати тільки ті види робіт, що доручає вчитель (якщо працюєте вдома – виконувати посильну і добре знану роботу)

6.     За виявлення неполадок, несправностей обладнання,  інструменту, знарядь праці негайно припинити роботу.

7.     Колючі і ріжучі знаряддя праці слід переносити й розміщувати гострими частинами вниз, а передавати – різальною частиною  “до себе”.

8.     Після закінчення роботи почистити інструмент, скласти його у відведене місце.

9.      Привести себе та робочий одяг в порядок. Вимити з милом руки, обличчя. Особливу увагу слід звернути на чистоту нігтів.

10.                        За незначних поранень рану обробити пероксидом водню, змастити йодом і забинтувати стерильним бинтом.

ДОДАТОК

Інструкційна картка №1

Технологія пересадження рослин

1.     Долоню покладіть на поверхню земляної грудки, пропустивши стебла рослини між пальцями

2.     Переверніть горщик і злегка постукайте денцем по краю стола

3.     Зніміть горщик, залишивши земляну грудку з рослиною в руці

4.     Видаліть із поверхні земляної грудки зелений наліт і трохи підріжте коріння, що виступає

5.     Поставте рослину із земляною грудкою в новий горщик, насипавши на дно дренажний шар. Проміжки між грудкою й стінками горщика заповніть свіжою земляною сумішшю й ущільніть її.

Інструкційна картка № 2

Пікірування розсади в горшечки

Інвентар і матеріали: поливальниця, торфоперегнійні горщечки, лопатка, дерев’яний кілочок (піка), посудина з водою, металевий садовий совок, ящик з розсадою, фанерна або дерев’яна дощечка.

Послідовність виконання роботи:

1.   За кілька днів до пікірування внеси горщечки в тепли­цю, постав їх на стелажі й полий.

2.   Перед пікіруванням полий горщечки знову теплою во­дою, а також полий розсаду в ящиках.

3.    Вибери розсаду з ящика совком, поклади її на дощечку.

4.   Розпікіруй розсаду в горщечки: візьми рослину лівою рукою, правою відщипни кінчик корінця, опусти корінь рослини в заглиблення горщечка, притисни до коренів і стебла поживну суміш.

5.   Горщечки з розпікірованою розсадою постав на листи фанери чи дерев’яні підставки й перенеси до парників. Ус­танови горщечки на ґрунт парника, захищений від попадан­ня прямих сонячних променів. Стінки між горщечками за­сип ґрунтовою сумішшю.

6.    Полий розсаду теплою (кімнатної температури) водою.

Урок 15-16

Тема: Висаджування (висівання) квітів      

Практична робота  Висівання (висаджування) квітів

Мета: навчальна: навчити правильно висаджувати  рослини відкритого ґрунту;

         розвивальна:   пробуджувати почуття прекрасного; заохочувати до праці;      розвивати фантазію при створенні  різноманітних квітників;

         виховна: формувати позитивне ставлення до трудової діяльності.  

Обладнання, матеріали, інструменти: лопата штикова маркер, сапи, граблі, насіння та розсада квітів, поливалка, ящики з розсадою.

Тип уроку: урок формування практичних умінь та навичок.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Практична робота  Висівання (висаджування) квітів у відкритий грунт

1.     Повторення правил безпечної праці та особистої гігієни під час роботи на квітнику

2.     Розповідь вчителя (проводиться на робочому місці)

Висаджування та пересаджування має велике значення у забезпечуванні рослини ґрунтовим живленням. Від своєчасного висадження чи пересаджування в поживний ґрунт, залежить нормальний ріст і розвиток декоративних рослин.

Висаджування рослин у відкритому ґрунті.

Рослини висаджують на рівному місці, на підвищенні( якщо ґрунт важкий, глинистий). Площа живлення на одну рослину встановлюють у залежності від її виду, призначення культури, складу ґрунту. Рослинам невеликих розмірів і компактної будови виділяють менше площі.

Приблизну відстань між рослинами встановлюють у половину висоти дорослої рослини. На поживних ґрунтах площу для рослин виділяють меншу, ніж на бідних. Культурам, які будуть зрізати дають меншу площу, ніж насінникам.

На 1м² розміщують 1 – 2 високорослі рослини, 3 – 4 середньовисоких, 6 – 12 невисоких, 15 – 35 низьких, до 50 – карликових, 100 і більше дрібних трав’янистих.

Висаджують рослин рано вранці, ввечері, в похмуру погоду. Щоб рослини краще прижилися, їх потрібно висаджувати без руйнування земляної грудки навколо кореня, тому перед висаджуванням рослину гарно поливають. Після висаджування рослини поливають і притінюють, оберігаючи від сонячних опіків, високі підв’язують. Багаторічні рослини висаджують рано восени, або ж на весні.     Рослини, що цвітуть весною садять восени, а осінні висаджують на весні.

Багаторічні рослини, які бояться приморозків на зиму вкривають, або ж висаджують ранньою весною. Найкращий час для висаджування друга половина квітня – початок травня.

Глибина висаджування залежить від рослини та ґрунту. На легких та піщаних ґрунтах висаджують глибше, ніж на середніх суглинистих.

Рослини по різному ставляться до ґрунту:

·        невибагливі: маки, седум, іберіс, дзвіночки, ахілея та ін.

·        ростуть на середньопложивних ґрунтах: айстри багаторічні, актея, арабіс, бергенія, гіпсофіла, рудбекія, дельфініум, піретрум та ін.

·        люблять поживні ґрунти: анемон, гіацинти, крокуси, лілії, нарциси,

півонії.

Перш ніж пересаджувати розсаду у відкритий ґрунт, йо­го вирівнюють, розбивають великі грудки та розпушують за допомогою металевих граблів.

Маркірування відкритого ґрунту для висаджування роз­сади овочевих культур також виконують маркерами (демонструємо учням різні за шириною маркери). Оскільки всі культури потребують різних умов вирощування, то і висаджувати їх треба на різних відстанях одна від одної. Тому для розмічання місць висаджування розсади різних культур необхідно мати маркери з відповідною відстанню між зубцями.

Ще для висівання квіткових рослин на невеликій території (невеликі клумби, квітниці) практичніше розмітити лінії сапкою.

3.     Виконання практичної роботи (згідно інструкційних карток – додаток).

4.     Поточний інструктаж

·        контроль якості виконуваних робіт;

·        вказати на недоліки  в роботі і шляхи їх усунення.

5.     Заключний інструктаж

·        короткий аналіз виконаної роботи;

·        догляд за інструментом після роботи, прибирання території роботи.

6.     Заключна частина

·        Аналіз роботи кожного учня, виставлення оцінок з обов’язковою мотивацією.

IV. Домашнє завдання

Клас поділити на групи. Підготувати інформаційні проекти: 1 група: «Підживлювання квітів», 2 група: «Шкідники рослин та боротьба з ними», 3 група: «Хвороби квітів та їх лікування».

ДОДАТОК

Інструкційна картка №1

Висаджування розсади у відкритий ґрунт

Інвентар і матеріали: маркер, лопата штикова, посуди­на з водою, совок, посівні ящики, готове комбіноване добриво.

Послідовність виконання роботи:

1.    Вирівняй поверхню ґрунту граблями.

2.   Розміть лінію, від якої необхідно розпочинати маркіру­вання.

3.    Виконай маркірування земельної ділянки.

4.   На місці перетину маркерних ліній зроби ямки. Якщо в ямки вноситиметься перегній, їх треба робити глибокими, на довжину робочої частини лопати, якщо ні - ямки слід роби­ти неглибокі (12...14 см). Для перерослої розсади потрібні по­довжені ямки. Підготовлені ямки полий теплою водою.

5.   За 2 год до висаджування добре полий розсаду в пар­нику або теплиці, обережно вибери її, щоб не пошкодити корені, склади в ящики й перенеси до місця висаджування.

6.   Посади рослини в ямки, заглиблюючи нижню частину стебла в ґрунт. Дуже перерослу розсаду посади з нахилом.

7.   Посаджену розсаду полити і присипати зверху ямку сухим ґрунтом.

Інструкційна картка № 2

Висівання насіння квітів у відкритий грунт

Інвентар і матеріали: граблі, штикова лопата, поливальниця, насіння, річковий пісок (за необхідності, якщо висіваємо дрібне насіння).

Послідовність виконання роботи:

1.  Вирівняти поверхню ґрунту граблями. Розмітити посівні рядки.

2.  По розмічених лініях зробити борозенки потрібної глибини.

3.  Розкласти (висіяти) в них насіння квітів. Засипати борозенки ґрунтом. Полити теплою водою.

4.  В міру підсихання ґрунту треба буде поливати  квітники.

5.  Коли з’являться сходи, необхідно їх прополоти, а після утворення перших справжніх листків виконати прорідження рослин.

6.  Рослини, що вибрали, можна посадити в іншому місці.

Розпушування ґрунту  необхідно проводити  за необхідності кілька разів (в міру забур’яненості).

Урок 17-18

Тема: Догляд за квітами (поливання, обприскування).

Розрахунок орієнтовної вартості витрачених матеріалів.

Мета: навчальна: ознайомити учнів із основними етапами догляду за      кімнатними   рослинами;

         розвивальна: розвивати практичні навички роботи;

         виховна: виховувати самостійність та охайність.

Матеріали та обладнання: зразки засобів догляду за рослинами, таблиці.

Тип  уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація  опорних знань та вмінь  учнів

Запитання

1.     Для чого пересаджують кімнатні квіти?

2.     Які способи розмноження кімнатних квітів ви знаєте?

3.     Що таке пікірування? Для чого його проводять?

4.     Які особливості висаджування рослин (розсади) у відкритий грунт?

5.     За якою схемою необхідно висаджувати (висівати) квіти на квітниках? (високорослі рослини → середньо рослі → невисокі →‌ низькі → карликові)

Зачитування  учнями домашнього завдання (підготовлених інформаційних проектів)

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку

IV. Вивчення нового матеріалу

Вчитель

Догляд за рослинами. Найважливіше у догляді за рослинами — поливання. Частота поливання залежить від пори року, температури повітря, стану рослин і від фази їхнього розвитку, а також від якості землі, розміру посудини і розташування в кімнаті.

Весною і влітку рослини поливають щодня: весною — менше, влітку — більше, восени — приблизно через день, а в зимній період — ще рідше. Хворі рослини потрібно поливати дуже обережно, тому що причиною захворювання може бути не тільки нестача, але й надлишок вологи в горщиках. У період росту, рослини потребують більше води. Коли ж їхній ріст призупиняється, треба поливати менше, слідкуючи за тим, щоб земля в горщиках була трішки вологою. Потрібно враховувати, що глинистий ґрунт містить вологи більше і повільніше висихає, ніж піщаний і чим менші горщики, тим частіше необхідно поливати рослини, тому що в малих горщиках земля швидше висихає.

Потребу рослин у поливі визначають декількома способами. Перша ознака нестачі вологи в ґрунті — якщо рослина повністю здорова, і на ній з'являється прив'яле листя. Волога земля завжди темніша ніж суха. Необхідність у поливі більших рослин визначається за звуком при постукуванні об горщик: якщо звук глухий — земля волога, дзвінкий — земля суха.

Правильним поливанням вважається таке, коли водою зволожується вся земля в горщику, а зайва витікає у піддон. Через 1—2 години частина її вбирається землею, а решту води можна вилити. Для пальм, драцен, фікусів і цитрусових культур, літом воду у піддоні можна залишати до повного всмоктування; для папоротей, циперусів, болотних і водяних рослин вода повинна знаходитися у піддоні постійно. Поливати потрібно по краю горщика, щоб не змочувати стебла і листя рослини, і не розмивати землю. Кращою водою для поливання є дощова і снігова. Квітникарі вже давно помітили якісний вплив снігової води на кімнатні рослини. Експериментально встановлено, що вона пришвидшує ріст і розвиток рослин. Застосування талої води для поливання кімнатних рослин стає

агротехнічним прийомом. Окрім того, снігова вода не засолює землю.

Кімнатні рослини можна поливати водою зі ставків і річок. Вода із крана перед поливанням повинна відстоятися. Важливе значення для кращого росту кімнатних рослин має температура води. Бажано, щоб вона простояла не менше 12 годин у тому приміщенні, де ростуть квіти. Краще поливати рослини водою, температура якої на 5—7°С вища, ніж температура повітря в кімнаті. При поливі холодною водою у рослин загнивають стебла і корені, можуть опадати

листки і брунечки, що призводить до загибелі рослини.

Не можна допускати, щоб земля у вазонах пересихала. Легкий і пухкий ґрунт після висихання має особливість не затримувати воду. Тому вода, не змочивши ґрунту, збігає у піддон. Коли земля в горщику пересихає, біля стінок чи посередині утворюються щілини, по яких збігає вода. В таких випадках необхідно поставити горщик із рослиною в посудину з водою на декілька годин.

Окрім поливання, рослини необхідно обприскувати водою, для

підвищення вологості оточуючого повітря і видалення пилу з листків. Воду

для обприскування беруть чисту і теплу. Рослини з листям густо покритими

волосками (колеус, пеларгонія), обприскувати не слід, тому що від цього на

листках утворюються плями, і вони можуть загинути.

Запам'ятайте основне правило: удобрювати можна лише здорові рослини в період росту чи цвітіння. В період спокою і при зупинці росту, в кінці літа і восени, добрива не застосовують. Не можна удобрювати ще не вкоріненні, а також хворі рослини. Також не можна удобрювати, коли земля суха, це може призвести до хімічного опіку коренів.

Рідкі добрива діють швидше, їх дуже зручно застосовувати. На сьогоднішній день у магазинах продаються найрізноманітніші засоби для удобрення рослин.

Поняття собівартість, ціна. Собівартість – це виражені в грошовій формі витрати на виробництво і збут продукції. Вона є основою для формування і вдосконалення цін, визначення прибутку та інших фінансових показників.

Ціна – це грошовий вираз вартості товару.

Прибуток – це різниця між виручкою та витратами. Питання прибутку може бути вирішальним для багатьох видів продукції. Якщо неможливо продати продукцію за ціною, що перекриває очікувані витрати і будь – які пов’язані з цим платежі, то немає сенсу братися за виконання цієї роботи. В нашому випадку ми можемо використовувати вирощені рослини для шкільних квітників. Та якщо навіть порахувати витрати, і ціну на розсаду то ми отримаємо прибуток  (додаток).

V. Практична робота   Розрахунок орієнтовної вартості витрачених    матеріалів

Для виконання даної роботи ми використовували інвентар, що був  в наявності, тому витрат на придбання немає. Обчислюємо витрати  за таблицею (орієнтовна на одного учня, який висівав квіти для розсади)

Ринкова ціна однієї  рослини (петунії) - 5 грн.  - найдорожчі,  чорнобривці – 2 грн.

Собівартість 50 рослин, вирощених учнями – 14 гривень, однієї 28 коп.

VI. Підведення підсумків уроку

Тож робимо висновок, що вирощувати квіти самому дуже вигідно, хоча б для своїх квітників, чи для школи. Доречно висаджувати розсаду таким чином, щоб кожен учень мав змогу доглядати за своїми рослинами (групами).

         При вирощуванні кімнатних квітів витрати йдуть лише на частину ґрунту, горщики беремо ті, які були в користуванні. Розмножуємо ті рослини, які є в приміщенні школи чи приносимо з дому.

Вирощуючи цибулинні рослини беремо цибулини тих квітів, які є в наявності. Для порівняння: 1 цибулина крокусу – 3 гривні, дорослої рослини з квітами – 10 гривень, 1 цибулина гіацинту – 10 гривень, дорослої рослини – 20-25 гривень.

Вирощування розсади квітів – надзвичайно захоплююче заняття. Дітям дуже приємно спостерігати за розвитком рослини. Їм неодмінно захочеться робити це в майбутньому. Багато учнів паралельно вирощують квіти в домашніх умовах, щоб висадити на власному подвір’ї. при виконанні цієї роботи учні стають більш самостійними, акуратнішими, відповідальнішими.

         VII. Домашнє завдання

Підготувати презентацію роботи.

Урок 19 – 20

Тема: Презентація результатів проектної діяльності. Оцінювання результатів роботи.

Мета: оцінити зусилля, творчий підхід; виявити досягнення та недоліки під час роботи над проектом; створити атмосферу активної пізнавальної діяльності учнів; виховувати пріоритет творчості.

Оснащення:  комп’ютер.

Тип уроку: урок оцінювання й корекції знань, умінь та навичок.

Хід уроку

І. Організаційний момент

         Перед захистом проектів потрібно попередити учнів коли (під час уроку, після уроків),  де (у комп’ютерному класі),  яким чином (презентація, інформаційний проект), кому (вчитель трудового навчання чи декілька вчителів).

ІІ. Повідомлення теми уроку

         Сьогодні на уроці ви будете презентувати ваші проекти, ми оцінимо ваші зусилля, творчий підхід, здатність застосовувати  отримані знання та вміння.

ІІІ. Постановка завдань перед учнями

Знати: критерії оцінювання.

Уміти: захистити свої проекти.

IV. Вивчення нового матеріалу

1.     Мета проведення презентації

a)     Підбити підсумки проведення проекту в цілому.

b)    Підбити підсумки  індивідуальної роботи учнів.

c)     Оцінити роботи.

d)    Намітити перспективи майбутніх проектів.

2.     Критерії оцінювання проекту

a)     Обсяг та повнота розробки, самостійність, завершеність, готовність до сприйняття проекту  іншими людьми, матеріальне втілення проекту.

b)    Оригінальність матеріального втілення проекту.

c)     Якість пояснювальної записки: оформлення, якість ескізів, малюнків.

d)    Якість роботи.

e)     Уміння організовувати робоче місце і підтримувати порядок під час виконання роботи.

f)      Дотримання правил безпечної роботи та санітарно-гігієнічних вимог.

3.     Критерії оцінювання захисту

a)     Аргументованість вибору теми, обґрунтованість потреби, практичне спрямування проекту й значення виконаної роботи.

b)    Обсяг та повнота, самостійність, творчість, підготовленість до прийняття проекту іншими людьми.

c)     Аргументованість запропонованих рішень, підходів, висновків.

V.   Презентація робіт

         Презентувати роботи можна як в комп’ютерному класі так і усно ( якщо учні не володіють комп’ютером чи не мають навичок створення презентацій).

VI.   Підбиття підсумків роботи

VII.  Підбиття підсумків уроку

1.     Що найбільш сподобалося  під час виконання проекту?

2.     Які труднощі виникали? Чи ви їх подолали? Як саме?

3.     Ваші побажання щодо майбутніх проектів.

VIII. Оцінювання роботи учнів